Спецпроект

Анонс: конференція про 70-річчя Бабиного Яру

27 вересня у Київському Будинку вчителя відбудеться конференція "Бабин Яр: без пам'яті немає майбутнього", присвячена трагедії у Бабиному Яру.

Про це повідомляє "Пл атформа".

Доповіді будуть розділені на 2 блоки: перший розпочнеться о 10:00, другий - о 13:00.

І частина: Пам'ять про Бабин Яр

"Це сталося 70 років тому..." - Якоб Дов Блайх, Головний рабин Києва та України.
"Пам'ять та майбутнє" - Адріано Роккуччі, професор Університету Roma Tre, Генеральний Секретар Спільноти Святого Егідія.
"Бабин Яр: навіщо продовжувати пам'ятати" - Тимофій Кохан, Заступник Міністра культури і туризму України.
"Бабин Яр: вирішальна сторінка в історії Києва" - Мирослав Попович, академік, Директор Інституту філософії ім. Григорія Сковороди НАНУ.
"Бабин Яр і Шоа в Україні" - Анатолій Подольський, Директор Українського центру вивчення історії Голокосту.

ІІ частина: Заради майбутнього без дискримінації та насильства

"Людяність у безодні пекла" - Жанна Ковба, кандидат історичних наук.
"Олександр Глаголєв: друг-християнин євреїв" - Костянтин Сігов, Директор Центру європейських гуманітарних досліджень Національного університету "Києво-Могилянська академія".
"Пам'ять та історія: життя в тіні смерті" - Борис Забарко, голова Всеукраїнської організації євреїв - колишніх в'язнів концентраційних таборів і гетто.
"Молодь заради світу без насильства" - Данило Польовий, Друзі Спільноти Святого Егідія в Києві.

Деталі щодо заходу можна уточнити на сторінці події у Facebook.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.