Спецпроект

У Дніпропетровську знайшли масове поховання на футбольному полі

Масове поховання часів війни виявили будівельники під час реконструкції футбольного поля у Дніпропетровську - останки, серед яких багато жінок та дітей, лежали в землі на глибині всього півметра.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Історики стверджують: в роки окупації на цьому місці був протитанковий рів і відбувались масові розстріли євреїв. Також, кажуть, тут німці страчували військовополонених і мирне населення, зокрема, тих, хто саботував виїзд до Німеччини.
 
Наразі археологи дослідили: людей перед стратою роздягали і клали на землю обличчям униз. На місці масового розстрілу знайшли посуд та особисті речі загиблих, розказує керівник пошукової організації Павло Ковальов.

Невідомо точно і скільки саме було євреїв серед загиблих. В єврейській громаді Дніпропетровська вважають, що всі останки мають бути гідно перепоховані, сказав керівник прес-служби громади Олег Ростовцев.

На Прикарпатті знайшли поховання жертв НКВД (ФОТО)

Між тим, у справі про віднайдення масового поховання ще багато запитань. Наразі дніпропетровський правозахисник Василь Сухов подав звернення до обласної прокуратури з вимогою з'ясувати, хто дозволив будівельні роботи на місці масового поховання.

Крім того, Сухов вимагає порушити кримінальну справу за фактом злочину 70-річної давнини. Це, каже він, дозволить встановити історичну істину.

Знайдені останки зберігатимуть поки що в спеціальному приміщенні: оформлення документів на перепоховання, кажуть в міськраді, потребує часу.

Нагадаємо, що на початку наступного року у Дніпропетровську планують відкрити найбільший в Україні музей Голокосту.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.