Спецпроект

У Дніпропетровську хочуть відкрити найбільший музей Голокосту

На початку наступного року в Дніпропетровську може бути відкритий найбільший в Україні музей Голокосту, в якому покажуть трагедію єврейської цивілізації.

Про це "Дніпропетровськ.Коментарі" дізналися з повідомлення офіційного сайту єврейської громади Дніпропетровська та Всеукраїнського центру вивчення історії Голокосту "Ткума".

Всеукраїнський центр вивчення історії Голокосту "Ткума" планує відкрити найбільший в Україні музей Голокосту в будівлі єврейського культурного центру "Менора".

Концепція музею будується на основних віхах історії єврейського народу: показ історії євреїв до ХХ століття, показ досягнень єврейської цивілізації - потім Голокост, у якому цю унікальну цивілізацію намагалися знищити нацисти - і відродження єврейського життя після Голокосту.

Для створення музею центром "Ткума" вже зібрано колекцію унікальних експонатів, створено архів документів, бібліотеку наукової та методичної літератури з історії Голокосту, відео- та фонотеку.

За основу майбутнього музею може бути прийнятий досвід експозиції Німецького історичного музею, Neues Museum (Нового музею), Художнього музею, Музею Стіни, Музею Терору і Меморіалу жертв Голокосту.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.