На Поліссі відкрили меморіальний комплекс УПА (ФОТО)

У селі Літвиця Дубровицького району Рівненської області відбулась церемонія відкриття комплексу поховань вояків УПА.

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

У далекому 1944 р. на території військової округи УПА "Заграва" точились запеклі бої між підрозділами УПА та військами НКВД. В одному з таких боїв, 11 березня 1944 р., командир загону ім. М. Колодзінського Микита Скуба-"Лайдака" був поранений більшовицькою кулею у ліве плече.

Поранений курінний продовжував командувати боєм та стріляти однією рукою з коліна, доки не впав від другої кулі, яка поцілила йому в голову.

Нові пам'ятники на старих могилах

"Лайдаку" разом із двома іншими загиблими повстанцями (кулеметником "Борою" та санітаром "Крейсером") поховали 15 березня на сільському цвинтарі Літвиці.

За декілька місяців, 16 листопада 1944 р., поруч з могилами цих вояків був похований ще один упівець - сотенний "Давун", який також загинув у бою з більшовиками.

 Загиблому рядовому було 19 років

Зі здобуттям Україною незалежності місцеві патріоти відшукали приблизне місце поховання бійців УПА на сільському кладовищі та встановили там металевого хреста.

Влітку 2011 році до Літвиці були запрошені фахівці Товариства пошуку жертв війни та політичних репресій "Пам'ять". Історики провели пошукові роботи, за результатами яких було виявлено місце поховання всіх чотирьох повстанців.

 Фото: "Героїка"

Для встановлення чотирьох козацьких хрестів благодійна ініціатива "Героїка" понад півроку збирала пожертви серед небайдужих українців. Виготовив пам'ятники майстер з Черкащини Олег Собченко, нічого не взявши за свою роботу.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.