Анонс: ПОДІЛЬСЬКУ АРХЕОЛОГІЧНУ ЕКСПЕДИЦІЮ ПОЗБАВЛЯЮТЬ ДОМУ

Сьогодні відбудеться прес-конференція, присвячена намаганню київської влади позбавити Подільську постійно діючу археологічну експедицію приміщення.

Про це "Історичній Правді" повідомили її організатори.

У прес-конференції візьмуть участь директор Інституту Археології, академік НАНУ Петро Толочко, та провідний науковий співробітник Інституту Археології, директор Центру археології Києва НАНУ Михайло Сагайдак.

Адреса і час: вул. Г. Сковороди 9-Б, 2 листопада о 14:00.

ДОВІДКА:

На адресу Національної академії наук України надійшов лист за підписом начальника Головного управління комунальної власності м. Києва товариша Парфененка.

Цим документом повідомляється, що управлінням опрацьовується звернення настоятеля храму Успіння Пресвятої Богородиці протоієрея О. Комендантова та митрополита Московського і всієї Русі Корнилія Руської Православної Старообрядницької церкви щодо повернення релігійній громаді будівлі за адресою вул. Г. Сковороди, 9-Б.

У листі також йдеться про те, що комісії Київради з питань культури та туризму і з питань власності погодили передачу приміщення.

Позиція чиновників, які вже зараз пропонують науковцям забратися геть, виглядає щонайменше поспішною. За інформацією Центру археології Києва, комісія з питань культури та туризму розглянула лише аргументи релігійної громади, а доводи НАНУ будуть заслухані найближчим часом.

Це рішення також нічим не аргументоване, вважають в Інституті археології - оскільки "претензії Руської Православної Старообрядницької церкви на володіння даним приміщенням ґрунтуються, в основному, на інформації про історію функціонування старообрядництва у Києві, а не на реальному правовому статусу будівлі, про яку йдеться".

Ретельне вивчення історії історичного будинку за адресою вул. Г. Сковороди 9-Б (1798 - 99 рр.) показує, що його власниками були виключно фізичні особи.  З 1918 р. до сьогоднішнього дня будинок належить комунальному господарству міста.

З 1984 року у ньому розміщується Подільська постійно діюча археологічна експедиція  Інституту археології НАН України.

Янукович заплутався у слові "археологія" (ВІДЕО)

За цей час експедиція виросла в потужний науковий колектив, який щороку проводить рятувальні роботи на заповідних територіях Києва. Вона стала науковим Центром з середньовічної археології, який приймає у себе колег з Англії, Сполучених Штатів Америки, Франції, Росії та багатьох інших країн.

Експедиція є центром підготовки молодих фахівців з археології та основною практичною базою для Києво-Могилянської Академії, Національного університету імені Тараса Шевченка, Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова та інших вищих навчальних закладів Києва.

Виселення Подільської постійно діючої експедиції з приміщення, в якому розташовані фонди, музей, яке науковці використовують вже майже три десятиліття, буде черговим кроком наступу влади на археологічну та культурну спадщину української столиці.

Нагадаємо, днями інвентаризація центрального історичного ареалу Києва виявила зникнення 52 пам'яток археології. 13 знаходяться в аварійному стані, 46 пам'яток вже не існує, а 6 - не знайдено взагалі.

З проекту Генплану Києва вилучено 300 археологічних пам'яток із 360-ти.

У вересні 2011 року для вивезення археологічних експонатів Музею історії Києва з "Будинку Петра" на Поділ приїхала... звичайна вантажівка. На вимогу співробітників музею надати документ про право перевезення музейних експонатів водій і вантажники, що приїхали за ними, ретирувалися.

Після цього завідувач археологічним відділом Музею історії Києва Віталій Ковалинський заявив, що відділ за підозрілих обставин намагаються виселити з "Будиночку Петра" на Подолі у непристосовані приміщення.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.