З проекту Генплану Києва вилучено 300 археологічних пам'яток із 360-ти

До Історико-архітектурного опорного плану Києва, який є складовою частиною проекту Генерального плану Києва до 2025 року, не занесено понад 300 археологічних пам'яток із 360 об'єктів.

Про це повідомляє прес-служба голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

"Формальна причина того, що археологічні пам'ятки в новому Генплані відсутні і не будуть позначені на карті Києва, - те, що межі цих пам'яток досі не встановлені, - пояснив депутат. - Таким чином, у 300 випадках із 360 власників земельної ділянки можуть навіть не попередити про те, що ділянка, на якій вони збираються будувати, містить археологічну пам'ятку".

Депутат зазначив, що окрім незаконного нищення археологічних пам'яток - як це було у випадку знищення залишків давньокиївської садиби на Щекавиці, де незаконно без археологічних досліджень велись земляні роботи - можливий варіант, коли через незнання земельні роботи забудовник ненавмисно знищить археологічну пам'ятку.

Нагадаємо, що проект Генплану Києва до 2025 року передбачає скорочення історичних ареалів міста.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.