З проекту Генплану Києва вилучено 300 археологічних пам'яток із 360-ти

До Історико-архітектурного опорного плану Києва, який є складовою частиною проекту Генерального плану Києва до 2025 року, не занесено понад 300 археологічних пам'яток із 360 об'єктів.

Про це повідомляє прес-служба голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

"Формальна причина того, що археологічні пам'ятки в новому Генплані відсутні і не будуть позначені на карті Києва, - те, що межі цих пам'яток досі не встановлені, - пояснив депутат. - Таким чином, у 300 випадках із 360 власників земельної ділянки можуть навіть не попередити про те, що ділянка, на якій вони збираються будувати, містить археологічну пам'ятку".

Депутат зазначив, що окрім незаконного нищення археологічних пам'яток - як це було у випадку знищення залишків давньокиївської садиби на Щекавиці, де незаконно без археологічних досліджень велись земляні роботи - можливий варіант, коли через незнання земельні роботи забудовник ненавмисно знищить археологічну пам'ятку.

Нагадаємо, що проект Генплану Києва до 2025 року передбачає скорочення історичних ареалів міста.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.