Кримські татари не хочуть у Криму автобусів зі Сталіним

Представники кримськотатарського меджлісу та громадськості Севастополя висловили занепокоєння з приводу можливої появи автобусів із портретами Йосипа Сталіна, що їх планують випустити на вулиці міста невідомі "ентузіасти, об'єднані ідеєю".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

На думку депутата Верховної Ради АРК, президента Всесвітнього конгресу кримських татар Рефата Чубарова, ініціативу "сталінобусів" слід розглядати не інакше як відкриту спробу реабілітації тоталітарного сталінського режиму, засудженого Парламентською Асамблеєю ОБСЄ нарівні з нацистським режимом.

Рефат Чубаров каже, що для нього дуже важливою буде реакція на портрети Сталіна мешканців міста Севастополя:

"Багато з них вважають себе етнічними росіянами і наполягають на дбайливому ставленні до історичної пам'яті російського народу. Можливо (пробачте мені таке припущення), багато хто з них не усвідомлює й понині масштаби таких катастроф, які сталися в Україні та Криму, як Голодомор і депортація кримськотатарського народу, та й історичну катастрофу самого російського народу, позбавленого власної історії". 

Як депортували кримських татар

"Але невже вони спроможні зрадити пам'ять про мільйони росіян, які стали жертвами червоного терору, забути про жахливі акції знищення православного духівництва, російського селянства, козацтва?" - запитав президент Всесвітнього конгресу кримських татар.

Редактор газети "Слово Севастополя" Микола Владзімірський додав, що, на його думку, це зовсім не проста приватна ініціатива.

"У Севастополі є надзвичайно великий російський вплив на різні процеси, - говорить Владзімірський. - Т я вважаю, що ця акція (зі "сталінобусами" - ІП) недаремно почалася саме з Санкт-Петербурга. Якщо акція не буде зупинена в Україні, це засвідчить, що українська влада несамостійна та плентається у хвості російської політики, а також схильна до відновлення тоталітаризму, в умовах якого деяким політикам буде досить комфортно".

Нагадаємо, що сталінізм засуджений міжнародною спільнотою як злочинний режим нарівні з гітлеризмом. Постановою Апеляційного суду міста Києва від 13 січня 2010 року Йосип Сталін був визнаний особою, яка умисно організувала геноцид української національної групи в 1932-1933 роках. 

Занепокоєння з приводу "сталінських" автобусів вже висловив і Громадський комітет із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років, який звернувся до президента України з проханням не допустити відродження сталінізму в Україні. Аналогічні звернення скеровано до голови Севастопольської міської державної адміністрації, голови Севастопольської міської ради, Генерального прокурора України та прокурора міста Севастополя.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.