Комуністи обіцяють 7 листопада встановити в Запоріжжі нового Сталіна

Запорiзькi комунiсти 7 листопада мають намiр встановити новий пам'ятник Йосипу Сталiну, а також партизанцi Зої Космодем'янськiй біля обласного комітету Компартії України.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Пiсля терористичного акту, скоєного на територiї Запорiзького обкому партiї, та руйнування пам'ятника Сталiну ветерани оголосили про початок збору коштiв на вiдновлення пам'ятника Йосипу Сталiну, а також герою вiйни - Зої Космодем'янськiй", - сказав секретар Запорiзького обкому КПУ Олександр Зубчевський.

Зубчевський зазначив, що пам'ятники Сталiну і Космодем'янськiй будуть встановлені у скляній вiтринi, спорудженій перед будiвлею обкому КПУ.

"Дату вiдкриття пам'ятника ми обрали невипадково, - додав комуніст. - Саме 7 листопада 1941 року було проведено легендарний парад на Червонiй площi на честь 24-ї рiчницi Великої Жовтневої соцiалiстичної революцiї. Саме цього дня перед учасниками параду виступив Йосип Віссаріонович Сталiн.

Виготовлене з силуміну (сплаву алюмінію з кремієм) погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Звинувачення у пошкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено дев'ятьом "тризубівцям". Вони були заарештовані, проте 13 квітня Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив їх з-під арешту на поруки народних депутатів України.

Про легенди й міфи стосовно "пам'ятника" Сталіну в Запоріжжі читайте на "Історичній Правді".

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.