КЛІНЧАЄВ ЗБРЕХАВ ПРО ПАМ'ЯТНИК КАТЕРИНІ ІІ У ЛУГАНСЬКУ

Влада Луганська не ухвалювала рішення про встановлення в місті пам'ятника російській імператриці Катерині II.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на заступника начальника управління Луганської міської ради з питань внутрішньої та інформаційної політики Олександра Савенка.

За його словами, рішення встановити в Луганську пам`ятник російській імператриці Катерині II може ухвалити лише громада (територіальна громада, орган місцевого самоврядування) міста.

"Громада міста такого рішення не приймала, - сказав Савенко. - Раніше пропонувалося пам`ятник Катерині II встановити в Сквері Пам`яті, але це викликало негатив у громадськості Луганська. Зараз оголошено конкурс на тематику пам`ятника, який планується встановити в цьому сквері".

Керівник прес-служби обласної ради Олена Бугаєць також заявила, що обласна влада не виділяла землю під установлення пам`ятника російській імператриці.

"Виділяти землю в місті може міська рада, а не обласна. Обласна рада землю в Луганську не виділяє", - наголосила Бугаєць.

У жовтні 2011 року скандальний депутат Луганської обласної ради Арсен Клінчаєв заявив, що в Луганську встановлять пам`ятник Катерині ІІ і під це облрада вже нібито "виділила землю в центрі міста".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.