Кирил каже, що День визволення від Варшави - те ж саме, що й від Гітлера

Патріарх Московський Кирил сподівається, що День народної єдності 1612 року вкоріниться у свідомості росіян, як День Перемоги 1945-го. "...Частина суспільства тоді сприйняла це як якесь звільнення і присягнула ворогові..."

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Сьогодні день перемоги, - сказав патріарх після Божественної літургії в Казанському храмі на Червоній площі в Москві в п'ятницю, в День народної єдності і свято Казанської ікони Божої Матері.

Волзькі татари згадали, як Іван Грозний брав Казань

За його словами, якщо порівнювати те, що сталося в далекому XVII столітті, з тим, що відбулося в столітті XX-му, "можна з упевненістю сказати, що це події одного порядку, і одне не важливіше іншого".

Як зазначив патріарх, на відміну від Другої світової, коли ворог не зумів увійти до Москви, "в збентеженому XVII столітті ворог увійшов до Москви і сів у Кремлі, і трагедія народу була не тільки в тому, що ворог зумів окупувати столицю, а в тому, що значна частина суспільства сприйняла це як якесь звільнення і готова була присягнути ворогові".

"Ворога" у Кремль посадив наш земляк із Галичини

Патріарх указав на те, що народ зумів організуватися без будь-якої участі будь-якої влади, і назвав звільнення Росії в Смутні часи, як і у Великій Вітчизняній війні, Божим дивом.

"Святкуючи великий день перемоги народу нашого, доленосний переворот у нашій історії, ми дякуємо Господу, Цариці Небесній перед її чудотворним образом і віримо, що, поки зберігається православ'я на Русі, поки абсолютна більшість людей пов'язує себе з Православною церквою, у нас є духовна сила, яку ми можемо, поєднуючи з трудами, обертати на велику перемогу", - додав Кирил.

ДОВІДКА:

Внаслідок державної кризи у Московській державі, яка настала після смерті Івана Грозного, з 1605 року нею керували ставленики Речі Посполитої. Після ряду союзницьких угод, зрад і повстань частина бояр уклала договір з королем Швеції, але їм не вдалося вибити представників Речі Посполитої (поляків, литовців-білорусів та українців) - в 1610 році вони зазнали поразки у битві під Клушиним і Москва присягнула королевичу Владиславу.

У білоруській блогосфері гуляє такий провокаційний плакат

Через незгоди серед поляків (батько Владислава король Сигізмунд ІІІ хотів, щоб титул Московського царя дістався йому, та й адміністраторами представники корони виявилися слабкими, поводячись як окупанти) у Московії спалахує народне повстання.

4 листопада (за новим стилем) 1612 року ополчення під керівництвом Мініна і Пожарського штурмом бере Китай-Город (другу після Кремля укріплену частину міста), а наступного дня змушує польсько-литовський гарнізон Кремля капітулювати.

З 2005 року 4 листопада є державним святом РФ - Днем народної єдності.

Нагадаємо, що у вересні 2011 року Луганський міськвиконком заборонив акцію з розгортання державного прапора України, оскільки в місто приїхав патріарх Кирил.

У червні Верховна Рада теж вирішила святкувати "звільнення від Речі Посполитої", проголосувавши за законопроект Петра Ющенка.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.