У Чернівцях з'явились наліпки "ТУТ - РУМУНІЯ" (фото)

Напередодні візиту президента Януковича на Буковину в Чернівцях з'явилися листівки із написом румунською мовою "Тут Румунія" та "Бесарабія – це Румунія".

Про це повідомляє чернівецький сайт "Від і До".

У місті їх бачили у двох місцях: у районі залізничного вокзалу та таксопарку. Листівки не містять жодної інформації про того, хто їх розповсюдив. Зазначено лише адресу Інтернет-сайту поширеного в Румунії руху "Акція-2012".

 Фото: vidido.ua

Видання зазначає, що такі ж листівки масово розповсюджують у сусідній Молдові, а в Україні вони з'явилися вперше - однак це може бути сигналом українській владі про продовження територіальних суперечок між двома країнами, як це було з шельфом навколо острова Зміїний.

Костусєв привітав одеситів плакатами з румунськими окупантами (ФОТО)

Нагадаємо, сьогодні в Чернівцях з робочою поїздкою перебуває президент України Віктор Янукович. 

Рух Громадська платформа "Акція 2012" створено за підтримки уряду Румунії, в рамках якого об’єднано 33 неурядові організації Румунії, Молдови, Італії, Швеції, США та Канади для пропаганди відновлення "Великої Румунії" у кордонах 1918-1940 рр.

Тут - Румунія?

"2012" є відсиланням до 1812 року, коли внаслідок завершення чергової війни між Османською та Російськими імперіями до останньої відійшла Бессарабія.

Буковина - частина земель Київської Русі і Галицько-Волинського держави. У XV-XVIII сторіччі - у складі Молдовського князівства (протекторат спершу Речі Посполитої, потім Османської імперії). В 1774 році внаслідок війни Австрійської і Російської імперій із Туреччиною відійшла до Австрії. За часів Австро-Угорщини Чернівці значно розбудувалися.

Чернівці стали Світовою спадщиною ЮНЕСКО

В 1918 році - у складі Західноукраїнської народної республіки, потім окупована Румунією. В 1919 році приналежність регіону до Румунії визнана післявоєнною Сен-Жерменською мирною угодою, проти чого виступали ЗУНР, УНР та УРСР. В 1818-28 і 1937-40 на території Буковини було проголошено надзвичайний стан.

В червні 1940 року внаслідок ультаматуму СРСР румунські війська залишили Буковину, яка увійшла у склад Української РСР як Чернівецька область. В 1941-44 році регіон разом із значною частиною Південної України був окупований союзною нацистам Румунією.

В 1947 році було підписано мирний договір, який встановлював нинішній українсько-румунський кордон.

1946: страта нацистського маршала Антонеску (ВІДЕО)

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.