Спецпроект

Костусєв привітав одеситів плакатами з румунськими окупантами (ФОТО)

У переддень дня визволення Одеси від фашистів у місті розмістили плакати з фотографіями румунських загарбників.

Про це повідомляє одеська телекомпанія РіАК.

67-му річницю визволення міста і 66-ту річницю Перемоги над нацистами одеська влада збирається відзначати з особливим розмахом, обіцяючи вивісити на вулицях міста червоні прапори і організувати дводенне свято з грандіозною історичною реконструкцією .

"Одеса - це особливе місто... з чудовими традиціями, - сказав нещодавно мер Одеси Олексій Костусєв. - Я повністю підтримую те рішення, яке прийняли депутати на останній сесії щодо неприпустимості героїзації осіб, які співпрацювали з нацистами. У нас гарна соціальна реклама... Ви скоро побачите в соціальній рекламі й інші мотиви, що Одеса - місто-герой!"

Той самий скандальний плакат. Фото з румунами - внизу

Плакати за кілька днів до 10 квітня на справді з'явилися, повідомляють одеські телевізійники. Але замість солдатів радянської армії на фото зображені румунські окупанти.

Це фото було зроблено в 1941-му. Румунські солдати відпочивають на Приморському бульварі після успішної операції з захоплення порту. Фото можна знайти в інтернеті і в книгах, присвячених окупації Одеси.

 Румунський солдат на реконструкції боїв під Києвом (ФОТО)

"Тим людям, що вивішують - треба знати історію, - рекомендує 83-річний історик і ветеран Другої світової Владилен Шмиголь. - Вони б хоч порадилися з краєзнавцями!"

Фото, яке міська влада використала для вітання одеситів, легко можна знайти в інтернеті. Воно навіть підписане: "Румунські солдати на Приморському бульварі"

Одесити розглядають рекламне ноу-хау від міської влади на трамвайних зупинках, і впізнають на фото тих, з ким боролися їхні батьки і діди. Кажуть, перед ветеранами - соромно.

 

У міському управлінні реклами, з дозволу якого в Одесі з'явилися настільки суперечливі плакати, ситуацію коментувати не хочуть. За інформацією місцевих журналістів, до начальника управління треба записуватися на прийом за тиждень.

Нагадаємо, що днями депутат Одеської міськради від партії "Родина" Григорій Кваснюк припустився 14 помилок у зверненні до прем'єр-міністра Азарова.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.