Спецпроект

Виставка про Голокост тепер у Харкові

В рамках вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру в Харкові буде відкрито виставку "Голокост від куль: масові розстріли євреїв в Україні 1941–1944"

 

Фонд Віктора Пінчука у партнерстві з Фондом Олександра Фельдмана, Меморіалом Шоа (Memorial de la Shoah), організацією "Яхад-Ін Унум", а також посольствами Ізраїлю, Франції, Німеччини та Сполучених Штатів Америки в Україні представляють у Харкові виставку "Голокост від куль: масові розстріли євреїв в Україні 1941-1944".

Проект буде представлено в галереї "АВЕК" (Харків, Сумська, 70) з 10 листопада по 17 грудня 2011 року. Офіційне відкриття відбудеться 10 листопада.

Виставка вже демонструвалася в Парижі, Нью-Йорку та Києві. В Харкові її буде представлено вперше. Проект, що засвідчує масове знищення євреїв нацистськими загарбниками в Україні, в першу чергу спрямований на виховання толерантності в українському суспільстві, і особливо молоді.

Виставка є частиною заходів державного рівня в рамках програми вшанування 70-річчя трагедії Бабиного Яру.

Виставка підготовлена Меморіалом Шоа (архів, музей, освітній центр та місце вшанування пам’яті) та була оновлена і адаптована за участі провідних українських експертів.

Проект "Голокост від куль" базується на праці римсько-католицького священика з Франції отця Патріка Дебуа, котрий багато років поспіль займається архівними та археологічними дослідженнями, а також відео документуванням свідчень очевидців масових розстрілів в Україні.

Отець Патрік Дебуа і "Яхад-ін Унум"

Експозиція включає інформацію про історичні факти, відео-інтерв'ю, документи часів війни, фотографії віднайдених масових поховань та предмети, що засвідчують ті події: кулі, гільзи та ін.

З метою максимального інформування, зацікавлення та залучення до діалогу українських школярів і студентів, під час виставки буде реалізована освітня програма, створена Інститутом візуальної історії та освіти Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії та Українським центром вивчення історії Голокосту.

В рамках виставки також буде представлено книгу отця Дебуа "Хранитель спогадів. Кривавими слідами Голокосту", вперше перекладену українською мовою за фінансової підтримки посольства Франції.

Ця книга стала лауреатом Національної єврейської книжкової премії у 2008 році. Українську редакцію книги було надруковано видавництвом "Дух і літера".

Виставка проходитиме в галереї "АВЕК" (Харків, Сумська, 70) з 10 листопада по 17 грудня 2011 р.

Графік роботи: щоденно з 10:00 до 23:00. Без вихідних.

Вхід вільний.

Офіційний сайт виставки: www.istpravda.com.ua/themes/holocaust-history

Організатори:

Фонд Віктора Пінчука

Memorial de la Shoah

Yahad – In Unum

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.