У Львові розкидають старовинні книги по вулиці (ВІДЕО)

Із храму святих Петра і Павла (Костел єзуїтів), що у центрі Львова, вивозяться книги із фондів бібліотеки ім. Стефаника, які зберігалися там 65 років - при цьому вантажники поводяться зі старовинними фоліантами абияк, часто псуючи їх.

Про це повідомляє ЗІК.

Книги відтранспортовували у нове фондосховище, що на вулиці Авіаційній, 1 - люди у військовій формі перекидали стопки книг із рук в руки, і вантажили в автомобіль.

Книги XVIII-XIX століття буквально літали по вулиці, з них випадали сторінки, які абияк вкладали назад. Іноді книги просто падали на землю, – це чітко видно на відео.

Під час зйомки двоє охоронців намагалися відібрати камеру у журналіста. оді до неї підійшло двоє охоронців, які намагалися заборонити зйомку і відібрати камеру. Але коли жінка пояснила чоловікам свої права і вони відійшли, покликали настоятеля храму – отця Степана Суса.

Отець попросив представитися і назвати ЗМІ, коли вона це зробила, почав комусь телефонувати, а потім узявся викручувати руки журналісту, щоб одібрати камеру.

Нагадаємо, планується, що храм святих Петра і Павла (Костел єзуїтів) буде повністю звільнений від книг до 28 листопада. Після цього розпочнеться інтенсивне прибирання святині та підготовка до освячення.

Храм Петра і Павла належить Українській греко-католицькій церкві. Отець Степан Сус - голова Центру військового капеланства УГКЦ.

Про те, як знищували книги в часи УРСР, дивіться відео на "Історичній Правді".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.