Україна не відмовляється від радянського майна - МЗС

Україна пропонує Росії відновити переговори про розподіл закордонної власності СРСР.

Про це заявив прес-секретар Міністерства закордонних справ Олександр Дикусаров.

"Україна пропонує відновити переговорний процес із Російською Федерацією щодо розподілу закордонної власності колишнього СРСР, зокрема у форматі двосторонніх переговорів на рівні міністрів закордонних справ щодо передачі українській стороні об'єктів нерухомості для потреб її дипломатичних установ", - повідомив він.

Коментуючи заяву представника МЗС Росії Олександра Лукашевича про відмову України від претензій на закордонну власність СРСР, Дикусаров зазначив:

"Угода між Україною й Росією про врегулювання питань правонаступництва "нульовий варіант" (угода, за якою Росія бере на себе всі борги СРСР, а інші колишні республіки відмовляються від своїх претензій на будь-яке майно СРСР) не набула чинності й таким чином не може вважатися правовою підставою для перереєстрації законного майна СРСР на Росію".

За його словами, повернення Росією боргів СРСР у повному обсязі не знімає з неї відповідальності, яку вона взяла відповідно до міжнародних і двосторонніх україно-російських угод.

Окрім того прес-секретар українського МЗС підкреслив, що розпорядження частиною закордонної власності СРСР виходить зі статусу України, як однієї з держав-правонаступниць СРСР, повідомляє Тиждень з посиланням на Українські новини.

Як відомо, 10 листопада в МЗС Росії заявили, що питання про права України на закордонну власність колишнього СРСР не є предметом російсько-українських переговорів.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.