Google присвятив головну сторінку уродженцю Львова (ФОТО)

Cьогоднішній "дудл" - картинка-заставка на головній сторінці пошукової системи Google - присвячена Станіславу Лему.

Про це повідомляє офіційний блог Google.

Станіслав Лем є одним із найвідоміших і найбільш впливових письменників жанру наукової фантастики. Його твори перекладено більш ніж 40 мовами; продано понад 30 мільйонів примірників його книжок. За його "Солярісом" знято фільми і в СРСР, і в Голлівуді.

"Дудл"-гра

Цього року виповнюється 90 років від дня народження Лема, а сьогодні – 60-та річниця публікації його першої книжки "Астронавти".

 Скріншот

На створення сьогоднішнього "дудла" компанію надихнула "Кіберіада" – серія оповідань про двох винахідливих "конструкторів", Трурля та Кляпавція.

Видання "Кіберіади" 1990 року. Київ, видавництво "Дніпро"

"Оповідання Лема можуть бути похмурими, але "Кіберіада" відносно легка й оптимістична, хоч у ній автор також торкається філософських тем, які й в інших його творах, – зазначає Софія Фостер-Діміно, яка малює "дудли". – На малюнки в такому стилі мене надихнув відомий польський художник Даніель Мроз, чиїми роботами проілюстровано не одне видання цієї книжки".

Ця заставка-картина також є ігровою. "Ця маленька гра буде іншою щоразу, як ви в неї гратимете, – на нашу думку, це якнайбільш відповідає футуристичному світові "Кіберіади", – каже Марцін Віхарі – перший, хто висунув ідею присвяченої Лемові заставки, а відтак був відповідальним за втілення її в життя. – Серед малюнків є один, намальований самим Лемом. Спробуйте вгадати, який саме".

 Софія: "Ця гравюра з видання “Кіберіади” 1972 року викликає ще більше почуттів, коли ви пригадаєте, що ілюстратор Даніель Мроз малював Трурля з самого Лема"

Сьогоднішній "дудл" створено у співпраці із спадкоємцями Лема та донькою Даніеля Мроза Луцією Мроз-Райнох.

Cтаніслав Лем (1921-2006) - письменник-фантаст, найпопулярніший польськомовний письменник за кількістю перекладів. Народився у Львові, учився у 2-ій гімназії (нині СШ №8 на вулиці Підвальній). Про свої дитячі та юнацькі роки у Львові розповів у повісті "Високий Замок" (1966).

 Скріншот із гри

Почитати Лема українською можна тут.

Раніше Google робив заставки-"дудли", присвячені Дню Незалежності України і ювілею Івана Котляревського.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.