Усі розділи
Допомогти проекту

In memoriam. Помер літературознавець і публіцист Михайло Слабошпицький

Вчора, на 75-му році життя помер український літературознавець, публіцист, прозаїк і громадський діяч Михайло Слабошпицький.

31 травня 2021

Про це повідомила у фейсбуці його дружина Світлана Короненко, передає Радіо Свобода.

 

Що стало причиною смерті Слабошпицького не повідомляється.

Михайло Слабошпицький – член Національної спілки письменників України, лауреат національної премії імені Тараса Шевченка (2005), за роман-біографію "Поет із пекла".

Серед його робіт – документальна, публіцистична та біографічна проза, а також численні твори для дітей. Його син Мирослав є відомим українським кінорежисером, дочка Іванна – журналісткою.

Теми
Дивіться також
In memoriam. Померла зв'язкова Романа Шухевича Ольга Ільків
In memoriam. У Харкові помер колишній в'язень чотирьох нацистських таборів Ігор Маліцький
In memoriam. Помер син патріарха Мстислава – Ярослав Скрипник
In memoriam. Помер ексдиректор ЧАЕС, при якому сталася катастрофа
Місько Барбара: “Я співав на всіх революціях. Це було важливо, і головне — безкоштовно”
Тексти

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.
14 серпня 2026 — Олександр Скрипник

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.
5 серпня 2026 — Юстина Дудек

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.
31 липня 2026 — Іван Гаврилюк

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.
22 липня 2026 — Олександр Цепурдей
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
13 серпня, 21:45

На Львівщину привезли пам’ятник із могили Коновальця у Нідерландах

13 серпня, 16:20

На Полтавщині археологи виявили монети XIV століття

12 серпня, 13:38

У Полтаві виставляють на аукціон хату Патріарха Мстислава

12 серпня, 13:29

В Україні останки Євгена Коновальця досліджуватимуть науковці

Всі новини