Полтавський історик уклав словник із тлумаченнями до "Енеїди" Котляревського

Історик Борис Тристанов створив словник застарілих та маловживаних слів з "Енеїди" Івана Котляревського.

Працював над словником 3 місяці. Використав близько 20 джерел, повідомляє "Суспільне".

 

Праця має 3 тис. статей та 300 коментарів до строф й рядків поеми Івана Котляревського.

"Це застарілі слова і маловживані слова, які зараз майже не зустрічаються. Є кілька значень слів. І в одній строфі це значення все пояснює, а в іншій – слово взагалі має інше значення", - розповів історик.

Він вирішив укласти словник, коли не знайшов жодного повного зібрання коментарів до поеми.

"Енеїду" востаннє я читав іще в школі. Років 49 тому. До неї не повертався, а тут – повернувся. Мені стало ясно, що дуже багато слів, не скажу, що половина, але багато, які мені незрозумілі. Хоча я й багато працював із історичними джерелами", - каже Тристанов.

Наприклад, "Лавися в німецькім фуркальці була". Словник української мови дає, що "фуркальце" – це "дзиґа". Ви ж не зрозумієте, як Лавися може на себе дзиґу натягнути. Словник у виданні 1842 року фуркальце подає як фуро. Це запозичення із французької мови у російській. І там фуро – це вузьке платтячко", - розповів історик.

 

Словник опублікували в інтернеті. Статті зі значеннями слів мають гіперпосилання на місце у тексті.

"В "Енеїді" є так звані сталі вирази. Це рядки вставлені, їх потрібно розшифрувати і сказати, яке цей вираз має значення. Слова вам зрозумілі, а у виразі – може бути дуже багато значень", - каже упорядник словника.

7 виразів не вдалося розтлумачити.

"Хвіст з прикладом", наприклад. Це Котляревський описує Каміллу. Що таке "хвіст з прикладом"? Що таке "приклад" всім зрозуміло, дуже багато значень", - повідомив історик.

В словнику упорядник зібрав понад 1,5 тис. ілюстрацій, які публікували у виданнях "Енеїди".

"Виявилося, що всі ці видання є в Полтаві. Крім одного, це видання 1931 року з ілюстраціями Миколи Алексєєва. Їх я замовляв у Львові", - розповів Борис Тристанов.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".