Полтавський історик уклав словник із тлумаченнями до "Енеїди" Котляревського

Історик Борис Тристанов створив словник застарілих та маловживаних слів з "Енеїди" Івана Котляревського.

Працював над словником 3 місяці. Використав близько 20 джерел, повідомляє "Суспільне".

 

Праця має 3 тис. статей та 300 коментарів до строф й рядків поеми Івана Котляревського.

"Це застарілі слова і маловживані слова, які зараз майже не зустрічаються. Є кілька значень слів. І в одній строфі це значення все пояснює, а в іншій – слово взагалі має інше значення", - розповів історик.

Він вирішив укласти словник, коли не знайшов жодного повного зібрання коментарів до поеми.

"Енеїду" востаннє я читав іще в школі. Років 49 тому. До неї не повертався, а тут – повернувся. Мені стало ясно, що дуже багато слів, не скажу, що половина, але багато, які мені незрозумілі. Хоча я й багато працював із історичними джерелами", - каже Тристанов.

Наприклад, "Лавися в німецькім фуркальці була". Словник української мови дає, що "фуркальце" – це "дзиґа". Ви ж не зрозумієте, як Лавися може на себе дзиґу натягнути. Словник у виданні 1842 року фуркальце подає як фуро. Це запозичення із французької мови у російській. І там фуро – це вузьке платтячко", - розповів історик.

 

Словник опублікували в інтернеті. Статті зі значеннями слів мають гіперпосилання на місце у тексті.

"В "Енеїді" є так звані сталі вирази. Це рядки вставлені, їх потрібно розшифрувати і сказати, яке цей вираз має значення. Слова вам зрозумілі, а у виразі – може бути дуже багато значень", - каже упорядник словника.

7 виразів не вдалося розтлумачити.

"Хвіст з прикладом", наприклад. Це Котляревський описує Каміллу. Що таке "хвіст з прикладом"? Що таке "приклад" всім зрозуміло, дуже багато значень", - повідомив історик.

В словнику упорядник зібрав понад 1,5 тис. ілюстрацій, які публікували у виданнях "Енеїди".

"Виявилося, що всі ці видання є в Полтаві. Крім одного, це видання 1931 року з ілюстраціями Миколи Алексєєва. Їх я замовляв у Львові", - розповів Борис Тристанов.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.