Полтавський історик уклав словник із тлумаченнями до "Енеїди" Котляревського

Працював над словником 3 місяці. Використав близько 20 джерел, повідомляє "Суспільне".

Праця має 3 тис. статей та 300 коментарів до строф й рядків поеми Івана Котляревського.

"Це застарілі слова і маловживані слова, які зараз майже не зустрічаються. Є кілька значень слів. І в одній строфі це значення все пояснює, а в іншій – слово взагалі має інше значення", - розповів історик.

Він вирішив укласти словник, коли не знайшов жодного повного зібрання коментарів до поеми.

"Енеїду" востаннє я читав іще в школі. Років 49 тому. До неї не повертався, а тут – повернувся. Мені стало ясно, що дуже багато слів, не скажу, що половина, але багато, які мені незрозумілі. Хоча я й багато працював із історичними джерелами", - каже Тристанов.

Наприклад, "Лавися в німецькім фуркальці була". Словник української мови дає, що "фуркальце" – це "дзиґа". Ви ж не зрозумієте, як Лавися може на себе дзиґу натягнути. Словник у виданні 1842 року фуркальце подає як фуро. Це запозичення із французької мови у російській. І там фуро – це вузьке платтячко", - розповів історик.

Словник опублікували в інтернеті. Статті зі значеннями слів мають гіперпосилання на місце у тексті.

"В "Енеїді" є так звані сталі вирази. Це рядки вставлені, їх потрібно розшифрувати і сказати, яке цей вираз має значення. Слова вам зрозумілі, а у виразі – може бути дуже багато значень", - каже упорядник словника.

7 виразів не вдалося розтлумачити.

"Хвіст з прикладом", наприклад. Це Котляревський описує Каміллу. Що таке "хвіст з прикладом"? Що таке "приклад" всім зрозуміло, дуже багато значень", - повідомив історик.

В словнику упорядник зібрав понад 1,5 тис. ілюстрацій, які публікували у виданнях "Енеїди".

"Виявилося, що всі ці видання є в Полтаві. Крім одного, це видання 1931 року з ілюстраціями Миколи Алексєєва. Їх я замовляв у Львові", - розповів Борис Тристанов.