НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ ПІДТРИМУЄ 83% УКРАЇНЦІВ - ОПИТУВАННЯ

За 20 років незалежності частка її прихильників ніколи не знижувалася до 50% - такими є дані соціологічного моніторингу з 1991 до 2011 року.

Про це повідомляє Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), який 4-15 листопада 2011 року провів всеукраїнське опитування громадської думки.

КМІС нагадує, що 20 років тому, 1 грудня 1991 року на загальноукраїнському референдумі 90,3% громадян, що взяли участь у голосуванні, підтримали рішення Верховної Ради щодо проголошення державної незалежності України.

Через те, що участь у голосуванні на референдумі взяли 84,2% тих мешканців України, хто мав тоді право голосу, підтримку державній незалежності України під час референдуму фактично надали 76% її дорослого населення.

Цей показник дозволив вперше надійно оцінити реальну поширеність підтримки державної незалежності України її населенням. З того часу Київський міжнародний інститут соціології регулярно вимірює ставлення населення нашої країни до її державної незалежності.

За ці роки, під впливом різних обставин – і політичних, і соціально-економічних – поширеність підтримки незалежності нашої країни неодноразово зазнавала коливань, але жодного разу не знижувалася до критичної межі у 50 відсотків.

Дані соціологічних досліджень ставлення населення України до її державної незалежності, що проводяться протягом вже 20 років Київським міжнародним інститутом соціології за єдиною методикою, дають загальну картину динаміки підтримки державної незалежності України.

 Як видно з графіку, найменшою кількість прихильників незалежності (біля 56%) була в 1994 році

За результатами опитування, у листопаді цього року частка громадян, що підтримують державну незалежність України, складає 82,6%.

Одним із показників прихильності до незалежності України є відсоток громадян, що - в разі вибору між об’єднанням з Росією в одну державу і збереженням державної незалежності України - підтримують збереження незалежності.

Абсолютна більшість респондентів - 70% - вважають, що Україна і Росія мають бути незалежними державами, "з відкритими кордонами, без віз та митниць". Значно менша частка (13%) опитаних вважають, що між Україною та Росією має існувати візовий режим.

Частка прихильників створення єдиної держави складає 16%. Не змогли визначитися зі своїми преференціями стосовно відносин між Україною та Росією лише один відсоток опитаних.

Абсолютна більшість мешканців в усіх регіонах України (понад 65% в кожному з регіонів) вважають, що Україна і Росія мають бути незалежними державами, але з відкритими кордонами, без віз та митниць.

Всупереч економічним негараздам та політичним кризам, які спіткали Україну за 20 років, прихильність її громадян до незалежності своєї держави збереглася і посилилась, констатує КМІС.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.