"Сумський історичний портал" - новий ресурс про історію

Стартував проект Сумського історичного порталу - задуманий як об'єднання історичних, архівних, краєзнавчих, бібліотечних та інших ресурсів області.

Про це повідомляється на сайті СІП.

"Власне, йдеться не лише вузько про Сумщину чи прилеглі території сусідніх областей, пов'язаних з нами спільною історичною долею, - повідомляють автори проекту. - Мова йде про удоступнення історичних джерел, в першу чергу архівних, широке використання їх людьми в різних куточках світу".

З огляду на останні політичні спроби ускладнити доступ до архівів в Україні, заборонити чи зупинити окремі теми досліджень, поширення історичної та архівної інформації в інтернет-простір є своєчасним.

Де б не були знайдені джерела з історії України чи Сумщини зокрема – вони одразу ставатимуть надбанням широких кіл користувачів: від аматорів до професійних істориків.

Скажімо, генеалогічна інформація метричних книг чи ревізьких казок зацікавить вихідців з нашого краю в будь-якому куточку Землі (вперше ця ідея була апробована свого часу на сайті держархіву Сумської області).

А документи, виявлені в архівах Нью-Йорка, Лондона чи Праги суттєво розширять наші знання про маловідомі історичні події, відкриють забуті імена. Наприклад, рукопис спогадів колишнього Сумського повітового коменданта, а згодом начальника штабу Карпатської Січі, генерал-хорунжого армії УНР Василя Филоновича, знайдений був у Національному архіві Чехії двома дослідниками незалежно один від одного.

Василь Филонович: "Я присягав на Конституцію УНР..."

Структура сайту відображатиме періодизацію історії України, пов'язуватиме її з місцевими особливостями.

За словами авторів ресурсу, вони прагнуть розширити діапазон сприйняття історичної інформації як у бік науковості і подальшої розробки традиційних "академічних" проблем, так і в бік "відтінення" таких специфічних тем, як "історія повсякденності", "історичні образи в мистецтві", генеалогія і геральдика, "відомча історія", "життєві історії", біографії тощо.

Пропонується і досить широкий інструментарій. Наприклад, розділ "Ресурси" (каталоги, реєстри, описи, інтернет-ресурси) включатиме "статику": (архівні, бібліотечні, музейні); і "динаміку": (академічні, вузівські, дослідницькі). Обіцяють книги, статті і блоги, історичну аналітику, методику викладання історії та виховної роботи на історичних матеріалах.

А ще: екскурсії-онлайн музеями світу, сторінками оцифрованих газет (20-ти, 50-ти, 100-річної давнини), колекція "Сумщина на картах світу" тощо.

Інтерактивність порталу забезпечуватиме його відкритість та великий вузол інтернет-посилань на інші ресурси.

Головним редактором Сумського Історичного порталу став голова Сумського держархіву (2005-2010), постійний автор "Історичної Правда" Геннадій Іванущенко.

СІП є частиною медіа-платформи www.sumynews.com, яка адмініструється неурядовою організацією Центр досліджень регіональної політики.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.