Після Сталіна у Запоріжжі з'явився Гітлер. Теж хоче пам'ятника (ФОТО)

У Запоріжжі з'явився білборд із зображенням Адольфа Гітлера.

Плакат розміщено на будинку над одним із жвавих перехресть обласного центру.

На ньому зображений Гітлер на тлі пам'ятника Сталіну з підписами "Чим я гірше?" і "Ставте і мені пам'ятник".

 

За даними "Репортера Запоріжжя", плакат розмістила одна з газет обласного центру разом із закликом "Позбавимо місто від ганьби", протестуючи таким чином проти встановлення пам'ятника Сталіну.

Планується, що плакат із зображенням Гітлера висітиме один місяць.

Нагадаємо, що в листопаді 2011 року громадська організація "ГРАД" повідомила, що запорізькі оператори реклами відмовляються вішати білборди зі Сталіним і Гітлером.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.