Ужгородські комуністи хочуть повернути Леніна в центр міста

В Закарпатській області комуністи вимагають повернути на місце пам'ятник Леніну, який демонтували в Ужгороді в 1991 році, а греко-католики пропонують переплавити бронзового Ілліча в єпископа Андрія Бачинського.

Про це повідомляють "Коментарі".

Тритонний лідер партії більшовиків Російської імперії і Жовтневої революції 1917 року, який раніше стояв на центральній площі міста, майже 20 років пролежав на території одного з автотранспортних підприємств, прикритий від дощу і снігу металевим саркофагом.

Влітку 2010 року монументом зацікавилися представники Мукачівської греко-католицької єпархії, які звернулися до депутатів Ужгородської міськради з проханням віддати їм Леніна. Вони збираються переплавити вождя і зробити монумент єпископу Андрію Бачинському.

В УГКЦ наголошують, що завдяки цій людині в XVIII столітті створено окрему Мукачівську єпархію греко-католицької церкви.

Депутати задовольнили прохання греко-католиків, вирішивши, що монумент жодної художньої та історичної цінності не представляє.

У свою чергу комуністи збунтувалися, заявивши, що демонтували Леніна незаконно, і його треба повернути. Закарпатський обком КПУ навіть звернувся в прокуратуру і створив спеціальну комісію зі скульпторів і художників - для визначення цінності пам'ятника.

В Україні було відновлено 80 пам'ятників Леніну - нардеп від КПУ

"Комуністи хочуть встановити його у парку, але це питання треба обговорювати з громадськістю, - зазначає мер Ужгорода Віктор Погорєлов. - Я особисто вважаю, що в місті взагалі можна зробити так звану алею скульптур, встановивши на ній пам'ятник не тільки Леніну, а й іншим вождям".

В результаті мер Ужгорода запропонував комуністам викупити Леніна за 75 тисяч євро - приблизно стільки коштуватимуть 3 тонни бронзи.

У свою чергу в КПУ заявляють, що питання про гроші з ними не обговорювалося.

"Нам пропонували дати церковникам три тонни бронзи на пам'ятник єпископу, - заявив перший секретар Закарпатського обкому КПУ Володимир Алексій. - Крім того, пропонували свою допомогу і наші колеги з Луганська - хотіли викупити Леніна за 1 млн гривень для себе. Але ми проти - свого Леніна хочемо поставити у себе на який-небудь центральній алеї міста".

Нагадаємо, у квітні 2011 року на кошти КПУ було встановлено пам'ятник Леніну в селі Новослобідка Запорізької області. Відкриття теж відбулося від імені місцевої громади.

У червні комуністи відновили розбитий невідомими пам'ятник Леніну в смт Шишаки Полтавської області.

В серпні було демонтовано пам'ятник Леніну на центральній площі Борисполя (Київська область).

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.