Створено комітет, який святкуватиме ювілеї УПА, Шухевича і Стецька

З метою урочистого відзначення ювілеїв і вшанування учасників національно-визвольної боротьби створено громадський Світовий ювілейний комітет.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори комітету.

Комітет створено з нагоди ювілеїв, які відзначатимуться наступного 2012 року:

- 105-річчя від дня народження Головного командира УПА Романа Шухевича,

- 70-річчя створення Української Повстанської Армії,

100-річчя від дня народження провідника ОУН (бандерівців), голови уряду, створеного внаслідок Акту 30 червня 1941 року, Ярослава Стецька.

Ювілений комітет очолили голова Всеукраїнського братства ОУН-УПА Михайло Зеленчук і голова ОУН(б) Стефан Романів.

Головним організатором та координатором проведення центральних урочистостей є Центр національного відродження ім. Степана Бандери.

Оргкомітетом розробляється програма урочистих заходів на 2012 рік. У зв’язку з цим скеровано листи до обласних рад, які у 2006-2007 роках визнали УПА воюючою стороною, з пропозицією долучитися до роботи оргкомітету, ухвалити відповідні рішення щодо відзначення ювілеїв знаменних подій у 2012 році і затвердити обласні програми урочистостей.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.