Вийшла збірка творів Олекси Слісаренка - класика УРСР 1920-их (ВІРШ)

У серії "Розстріляне Відродження" (видавництво "Смолоскип") вийшла збірка вибраних творів Олекси Слісаренка.

До видання увійшли вибрані твори, а також спогади про письменника та статті критиків 1920-х рр. і сучасних дослідників.

Збірку упорядкувала професор Могилянки Віра Агеєва.

Олекса Слісаренко (1891-1937) — талановитий прозаїк, майстер гостросюжетної психологічної новели, а згодом роману й повісті, що починав як поет-символіст, підписував маніфести футуристів і конструктивістів, потім обстоював чисте мистецтво, сповіду­вав авангардистську деструкцію, зрештою почергово був чле­ном "Комкосмосу", "Аспанфуту", "Комункульту", "Гарту", ВАПЛІТЕ, "Техно-мистецької групи "А".

Олекса Слісаренко. Комунікація

Од чумацьких маж,
чудних, як етнографія,
од аеропланів,
недоносків фантазії, -
до міжпланетних мостів
з душею електричною!

О, комунікація!
О, комунікація!

Молотом,
плугом,
лопатою
в мозок землі.
Свято - в силі.

Необмежними плинами
нервових вібрацій
землі сполучи
про єдність крик уночі -

О, комунікація!
О, комунікація!

...Думки на полотнах космосу
накреслять плани комунікацій.
Гостру косу
поламай, смерте,
праця твоя уперта
непотрібна тепер!

Міліарди уст
осанну понесуть
і хаос стривожений
зубами заклацає:

О, комунікація!
О, комунікація!

Грона
сонячних систем
стигло нависли,
мости еластичними дугами
од грона до грона

Міліардні гони,
а ними
жадоба розуми
гонить.
Ні місяця,
ні сонця,
ні зір -
лише зупинки
на космічному шляху.
І гоняться
з порошинки на порошинку
гниди - велетні духу.

О, комунікація!
О, комунікація!

(1919 р., із серії "Слісаренко" на сайті "Укревкульт")

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.