Київська влада думає, що в столичні музеї стоятимуть черги

Згідно зі Стратегією Києва, до 2025 року в столичних музеях збільшиться кількість відвідувачів: з 4 млн до майже 9 млн.

Про це повідомив голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"В Києві є приклади, коли на для того, щоб побувати на деяких виставках вишиковуються черги, - зазначив депутат. - Щоправда, поки, це стосується лише двох експозиційних осередків: Мистецького Арсеналу та PinchukArtCentre".

На думку Бригинця, для того, щоб відвідуваність столичних музеїв збільшилась реально, а не на папері, треба розробити систему заохочення людей - запровадити безкоштовне відвідування музейних закладів, або інвестувати в їх переобладнання та популяризацію.

"Це цілком втілювано, адже деякі з муніципальних музеїв нашого міста насправді унікальні", - сказав депутат.

Нагадаємо, "Стратегія розвитку міста Києва до 2025 року" у кінцевому варіанті буде винесена на розгляд депутатів Київради 15 грудня 2011 року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.