Спецпроект

Оголошено переможців конкурсу статей про Голодомор

Оголошено переможців конкурсу "Приз Ґарета Джоунза". Цього року ними стали Аркадій Сидорук та Ігор Кручик.

Про це повідомляє "МедіаОсвіта".

У цьогорічному конкурсі "Приз Ґарета Джоунза" членами жюрі присуджено перше місце двом учасникам – Аркадію Сидоруку за статтю "Джоунз, Мейс і Дюранті: що в їхніх іменах?" та Ігорю Кручику за статтю "Натхненні інсинуації".

Нагородження переможців відбулося 15 грудня в приміщенні Національного університету "Києво-Могилянська Академія". Член жюрі та голова оргкомітету конкурсу Іван Лозовий відзначив, що конкурс буде проводитись і в 2012 році: "Ми будемо намагатись розширювати конкурс, розпочинаючи його раніше і залучаючи більшу кількість учасників".

Аркадій Сидорук і Ігор Кручик поділили призовий фонд порівну. Нагадаємо, що призовий фонд конкурсу становив 1000 доларів.

Слово від імені Аркадія Сидорука виголосив його син Федір Сидорук, редактор програми "Знак оклику" на ТВі.

Метою конкурсу "Приз Ґарета Джоунза"  є сприяння ознайомленню українського суспільства з подіями, пов’язаними з Голодомором, підвищення свідомості людей щодо історії України та важливих подій минулого.

Ґарет Джоунз - британський журналіст, який у 1933-му інкогніто пройшов селами Слобожанщини, опублікувавши резонансні репортажі про побачений ним голод у західних медіа.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.