ЧЕРКАСЬКИЙ СУД ВИЗНАВ НЕЗАКОННИМ ДЕМОНТАЖ ЛЕНІНА

Соснівський районний суд Черкас визнав незаконним демонтаж пам'ятника вождю більшовицької партії Російської імперії та лідеру Жовтневої революції 1917 року Володимиру Леніну.

Про це повідомляє черкаський інтернет-сайт "Провінція".

Суд зобов'язав Черкаський міськвиконком та мера міста Сергія Одарича повернути монумент на Соборну площу.

Таким чином, у вівторок суддя Соснівського райсуду Черкас частково задовольнив позов пенсіонера Миколи Гуріненка та обкому КПУ до Одарича та виконавчого комітету міста.

У суді представники позивача довели, що перенесення пам'ятника було незаконним, оскільки виконком Черкас ніколи не приймав відповідного рішення.

Як повідомили представники позивача, у протоколі засідання Черкаського виконкому від 27 листопада 2008 року питання про перенесення пам'ятника було внесено до порядку денного, але не обговорювалося й не голосувалося.

Як відомо, у ніч на 28 листопада 2008 року у Черкасах з центральної площі демонтували пам'ятник вождю більшовицької революції в Російській імперії Володимиру Ульянову (Леніну). Під час демонтажу гранітний монумент розвалився.

Нагадаємо, два тижні тому закарпатські комуністи заявили, що вимагають повернути в центр Ужгорода пам'ятник Леніну, демонтований у 1991 році. Тим часом греко-католики пропонують переплавити бронзового Ілліча на єпископа Андрія Бачинського.

У листопаді 2011 року нардеп від КПУ Євген Царьков заявив, що комуністи відновили в Україні 80 пам'ятників Леніну.

У квітні 2011 року на кошти КПУ було встановлено пам'ятник Леніну в селі Новослобідка Запорізької області. Відкриття теж відбулося від імені місцевої громади.

У червні комуністи відновили розбитий невідомими пам'ятник Леніну в смт Шишаки Полтавської області.

В серпні було демонтовано пам'ятник Леніну на центральній площі Борисполя (Київська область).

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.