70-річчя УПА хочуть відзначити на загальнодержавному рівні

Нардепи пропонують відзначити 70-річчя створення Української повстанської армії на державному рівні. Щоб "відійти від пропагандистських штампів з обох сторін і продемонструвати повагу держави до людей, які боролись за її незалежність".

Проект відповідної постанови оприлюднено на офіційному сайті парламенту.

Депутати пропонують створити оргкомітет для проведення відповідних заходів на державному рівні в 2012 році, Національному банку України - виготовити і ввести в обіг ювілейну монету, присвячену 70-річчю створення УПА, держпідприємству "Укрпошта" - видати серію поштових марок з цього приводу.

Держкомітету телебачення і радіомовлення рекомендується організувати теле-та радіопередачі до річниці створення УПА та забезпечити висвітлення в ЗМІ заходів у зв'язку 70-річчям УПА.

Агітація та пропаганда УПА (ФОТО)

Автори проекту постанови - народні депутати блоку "Наша Україна - Народна самооборона" В'ячеслав Кириленко, Лілія Григорович, Володимир Карпук, Ярослав Кендзьор, Володимир В'язівський.

Ось як автори законопроекту аргументують його важливість у пояснювальній записці:

"У 2012 році виповнюється 70 років з часу створення Української повстанської армії (УПА). Ми досі не отримали однозначної офіційної оцінки діяльності підпільно-повстанських структур, що боролися за  незалежність України в минулому.

УПА - військова організація, за своїм складом партизанська армія, до якої входили представники ОУН, інших організацій та партій.

УГВР - підпільний парламент, який керував боротьбою УПА

Головна мета діяльності УПА - боротьба  за незалежність України.

...УПА воювала проти німецької окупаційної адміністрації, і німецьких військ, захищала населення від сваволі властей, зривала спроби вивезення до Німеччини продовольчих і сировинних ресурсів та робочої сили, боролась проти каральних загонів ворога, проводила партизанську диверсійну роботу.

За даними історичних джерел, у 1943-1944 роках УПА була найчисленнішою за весь час свого існування, об'єднуючи не менше 40 000 осіб, у тому числі й підпільні кадри ОУН. Роком пізніше сили УПА зменшилися до 20-25 тисяч осіб.

Скільки ж солдатів було в УПА? Секрети розкриває Клим Савур

Активні дії УПА було припинено у 1953 році, але окремі вогнища спротиву діяли впродовж 1950-60-х років. З 1943 по 1950 роки Головним Командиром УПА був генерал Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рр. - Василь Кук.

Ставлення до історії УПА в українському суспільстві лишається доволі неоднозначним. Частина громадян вважає воїнів УПА героями та борцями за незалежність, частина - німецькими колаборантами.

Щоб відійти від пропагандистських штампів з обох сторін, слід визнати діяльність УПА важливою частиною історії України. Демонстрація поваги держави до людей, які боролись за її незалежність, розуміння їх мотивів, дозволить об’єктивно розібратись в колізіях тих складних часів.

Че Гевара і де Голль НЕ писали про УПА

Безперечно, боротьба Української повстанської армії, стала яскравим свідченням національно-державницьких прагнень українського народу. Враховуючи значну роль УПА в українській історії ХХ сторіччя, цілком закономірним є відзначення 70-річчя з часу створення Української повстанської армії".

Датою створення УПА вважається 14 жовтня 1942 року.

Більше про історію УПА читайте на "Історичній Правді".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.