На батьківщині першої УПА перейменували радянські вулиці

У місті Олевську на Житомирщині перейменували вулиці, що носили прізвища радянських вождів, назвавши їх на честь видатних постатей українського націоналістичного та патріотичного руху.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на рішення сесії депутатів Олевської міськради.

"Сесія поставила крапку у питанні: виконувати чи не виконувати видані ще Віктором Ющенком укази щодо винуватців жертв голодоморів та політичних репресій в Україні. Хоча провладними депутатами чинився спротив такому рішенню", - зазначається в повідомленні.

"Відтепер в Олевську не буде вулиць та однойменних провулків імені Павла Постишева, Станіслава Косіора, Григорія Петровського, Михайла Калініна, Григорія Котовського", - наголосили у прес-службі міськради.

Ці назви вулиць були перейменовані на Олени Теліги, Олега Ольжича, гетьмана Виговського, Олексія Опанасюка, Героїв Крут, 20-річчя Незалежності України, Юрка Тютюнника.

Нагадаємо, у серпні 2011 року в Олевську відзначили 70-річчя Олевської республіки, з якої бере початок УПА "Поліська Січ".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.