В Луганську показали чеський фільм про УПА

Громадянська ініціатива "Права Справа" за сприяння консульства Республіки Чехії у Львові, презентувала в Луганську чеську документальну стрічку "Бандерівці".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори показу.

Основою для документального фільму стали свідчення очевидців боротьби Української Повстанської армії. Події охоплюють період від початку визвольного руху і до наших днів. Над фільмом працювали чеські історики та публіцисти.

В основу стрічки поклали свідчення очевидців діяльності УПА й коментарі іноземних та українських істориків. Також у фільмі лунають повстанські пісні.

У центрі сюжету картини "Бандерівці" - рейд УПА теренами Чехословаччини 1947 року. Глядача знайомлять із перипетіями встановлення радянської влади в Україні, сталінськими репресіями, німецькою окупацією. У споминах автори розкривають  переплетіння людських доль, стосунки із місцевим населенням в Україні, а потім у Словаччині та Чехії. 

У фільмі "Бандерівці" використали не лише  документи, фотографії та свідчення очевидців. Чеські кінематографісти відшукали унікальні кадри боїв та рейдів вояків УПА.

"Фільм описує перехід 300 бандерівців через Польщу, Чехословаччину в американську зону, щоб продемонструвати, що в Україні триває антикомуністичний супротив, - зазначив перед показом співголова ГІ "Права справа" Дмитро Снєгирьов. - У стрічці розкриваються долі людей, які мужньо боролися за Україну, гинули на полі бою, вистрілюючи останні набої. Українська нація — єдина, яка кинула виклик обом найпотужнішим на той час силам — німецьким і радянським військам. І боролися українці без жодної зовнішньої підтримки".

Головним завданням презентації фільму "Бандерівці" було донесення історичної правди щодо подій Другої світової війни, повідомили луганчани-організатори показу. З цією метою за сприяння місцевої "Просвіти" було безкоштовно роздано близько 200 копій фільму для навчальних закладів Луганщини.

Більше про чеську стрічку "Бандерівці" читайте і дивіться на "Історичній Правді".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.