У Києві під загрозою відомі пам'ятки (ФОТО)

У бюджеті Києва 2012 року на збереження, розвиток, реконструкцію та реставрацію пам’яток історії та культури заплановано видалити всього 2,2 млн грн за мінімальної потреби в 28,8 млн грн. Під загрозою опинилися відомі будівлі і монументи - від колони Магдебурзького права до монітора "Желєзняков".

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Вже кілька років у вкрай аварійному стані знаходяться Караїмська кенаса, на ремонт і реставрацію якої необхідно 500 тисяч грн та садиба, в якій мешкав Ігор Сікорський – 100 тисяч грн.

"Привести в порядок одну з головних вулиць Києва – Ярославів Вал - без порятунку Караїмської кенаси та будинку Сікорського не можливо, а зустрічати Євро-2012 з недоведеною до ладу однією з найкрасивіших вулиць столиці просто безглуздо", - зазначив Бригинець.

 Кенаса - молитовний дім караїмів, які сповідують релігію, що поєднує юдаїзм, християнство та іслам. Збудована на Ярославовім Валу у 1902 році, зараз використовується як Будинок Актора. У Києві залишилося близько 100 караїмів. Фото: uklon.com.ua

Депутат наголосив, що аналогічна ситуація з Колоною Магдебурзького права, її вхідною аркою і сходами, що ведуть до колони. Цей об’єкт потребує 7 млн грн.

Пам'ятник Магдебурзькому праву - розташований на набережній Дніпра, під пам'ятником Володимиру Хрестителю. Збудований у 1808-му на честь повернення місту права на місцеве самоврядування (1797 рік), вперше наданого Києву ще за часів Великого князівства Литовського. Фото: kmu.gov.ua

У критичному стані знаходиться також і пам’ятник монітору "Желєзняков" (розташований на Рибальському острові). На його реставрацію знадобиться 5 млн грн.

"Що стосується монітора "Желєзняков", то влада має або відмовитись від цього пам’ятника, який пов′язаний з героїзмом київських моряків під час Другої Світової війни, або терміново знайти гроші для того, щоб врятувати цей корабель, бо він ось-ось може повторити сумний "подвиг" лодії Кия, яка минулого року розкололась навпіл", - підсумував Бригинець.

 Монітор "Желєзняков" - єдиний уцілілий із шести моніторів Дунайської військової флотилії. Спущений на воду на заводі "Ленінська кузня" у 1936-му, повернувся до верфі у вигляді пам'ятника. Під час Другої світової з боями обійшов усе Чорне і Азовське море. Зараз над кораблем будують розв'язку Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Фото: archunion.com.ua

Всі названі об’єкти, що потребують реставрації, є пам’ятками і охороняються законом.

Раніше Бригинець повідомляв, що головне управління охорони культурної спадщини КМДА просило у 2012 році виділити на охорону пам'яток 35 млн грн. За словами депутата, у 2011 році передбачалося виділити близько 8 млн грн, а було виділено лише 700 тисяч грн.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.