Прикарпатські депутати скинулися по 10 тисяч кожен на палац Потоцьких

Iвано-Франкiвська мiська рада вирiшила провести реставрацiю в'їзної брами пам'ятки архiтектури XVII столiття - комплексу палацу родини Потоцьких - засновникiв мiста за благодiйнi кошти.

Вiдповiдне рiшення про це ухвалила у четвер сесiя Iвано-Франкiвської мiськради, повідомляє "Інтерфакс".

Депутати доручили департаменту архiтектури та мiстобудування забезпечити капiтальний ремонт (реставрацiю) пам'ятки до 1 травня 2012 року, а фiнансовому управлiнню - вiдкрити благодiйний рахунок для збирання коштiв.

Як повiдомив секретар мiськради Руслан Марцiнкiв, загальна вартiсть виготовлення проектно-кошторисної документацiї та реставрацiйних робiт - 280 тис. грн.

Оскiльки, за його словами, держбюджет не видiлив коштiв на реалiзацiю заходiв iз пiдготовки та вiдзначення 350-рiччя Iвано-Франкiвська, Р. Марцiнкiв запропонував, щоб мiськрада звернулася до пiдприємцiв, депутатiв, жителiв мiста для фiнансової пiдтримки проекту.

У вiдповiдь на цю iнiцiативу голова бюджетної комiсiї Роман Онуфрiв запропонував депутатам внести свої особистi кошти на реставрацiю символiчної для Iвано-Франкiвська пам'ятки архiтектури i водночас заявив про те, що вiн особисто перерахує на благодiйний рахунок 10 тис. грн.

Починання депутата пiдтримали i 18 iнших депутатiв, якi протягом 10 хвилин заявили про свої намiри перерахувати на реалiзацiю проекту загалом близько 200 тис. грн. Зокрема, мiський голова Iвано-Франкiвська Вiктор Анушкевiчус вирiшив пожертвувати свою мiсячну зарплату (7-8 тис. грн), а вiд членiв своєї сiм'ї надати ще 10 тис. грн.

Анушкевiчус також наголосив, що фiзичне зношення будiвель комплексу палацу Потоцьких становить 80% i єдина автентична споруда, яка ще можна врятувати, - це в'їзна брама в стилi бароко.

Як повiдомлялося ранiше, Iвано-Франкiвськ просить у Кабмiну 80 млн грн на пiдготовку та святкування 350-рiччя мiста, яке вiдзначатимуть у травнi 2012 року.

Палац Потоцьких - пам'ятка архiтектури XVII столiття. Останній кількадесят років у комплексі розмiщувався вiйськовий шпиталь, який на початку 2000-их було приватизовано ТОВ "Карпатська нафтова компанiя".

У 2007 році палац перейшов у власність міста. Але документацiю з передання пам'ятки власник не оформив. Нинi палац Потоцьких перебуває у занедбаному станi.

У березні 2011 року мер Івано-Франківська Анушкевічус повідомляв, що влада планує перетворити палац Потоцьких на Галицький культурний центр.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.