ЯНУКОВИЧ СКАСУВАВ ДЕНЬ СВОБОДИ 22 ЛИСТОПАДА

Президент Віктор Янукович скасував День свободи 22 листопада і День соборності 22 січня, натомість заснувавши День соборності і свободи 22 січня.

Про це повідомляє офіційний сайт президента.

Янукович постановив визнати такими, що втратили чинність, укази президентів Леоніда Кучми від 21 січня 1999 року і Віктора Ющенка від 19 листопада 2005 року, якими були засновані День Соборності і День Свободи.

"...Значення Свободи як невід'ємної складової незалежної України набуває особливого змісту і стає нерозривно пов'язаним з Соборністю наших земель, - так аргументує об'єднання двох свят в одне прес-служба Януковича. - Це тим паче є значущим фактом зараз, коли раз-у-раз з різних боків політики-радикали кидають гасла про можливе від'єднання того чи іншого регіону від соборного тіла матері України".

День Соборності святкується на честь возз'єднання Української Народної республіки та Західноукраїнської Народної республіки в одну державу 22 січня 1919 року.

Свято Злуки 1919-го (унікальні ФОТО)

День Свободи святкувався на честь Помаранчевої революції - масових протестів проти фальсифікацій на виборах президента 2004 року. Внаслідок цих протестів Верховний Суд призначив переголосування, на якому кандидат Янукович програв Ющенку.

У 2011 році суд заборонив громадянам святкувати День Свободи на Майдані Незалежності.

Більше про Помаранчеву революцію читайте і дивіться на "Історичній Правді"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.