Естонці святкують 92-річчя перемоги над німцями й РСФСР

В Естонії у вівторок відзначать День пам'яті воїнів Визвольної війни.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Hа честь пам'ятної дати над будівлями державних і муніципальних установ будуть вивішені прапори. О 10.30 хвилиною мовчання буде вшановано початок перемир'я між Естонією і Росією і віддана данина пам'яті всім полеглим у війні.

Біля пам'ятника Визвольній війні в центрі Талліна відбудеться меморіальна церемонія, на якій виступить міністр оборони Март Лаар, а архієпископ Естонської Євангелічної Лютеранської Церкви Андрес Пидер проведе молебень.

По всій Естонії проб'ють церковні дзвони, кораблі дадуть гудки. Солдати Сил оборони і добровольці воєнізованої організації "Кайтселійт" покладуть вінки до пам'ятників Визвольній війні.

Визвольна війна (Eesti Vabadussõda) почалася 28 листопада 1918 року. Протягом 402 днів Естонія спочатку билася проти німецького ополчення Ландесвер і т.зв. "Залізної дивізії", а потім - проти Радянської Росії.

Після настання перемир'я о 10.30 3 січня 1920 бойові дії більше не поновлювалися. Мирний договір між РРФСР і Естонією був підписаний 2 лютого 1920 року в місті Тарту. Згідно з Тартуським миром, Росія визнавала незалежність Естонії, за цим договором був до 1940 року зафіксований міждержавний естонсько-російський кордон.

Естонія в ході війни втратила більше 6 000 чоловік, у тому числі 3 588 в ході бойових дій, інші померли від ран і хвороб.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.