У Рівному хочуть пам'ятник художнику УПА

Рівненська міськрада вирішила викупити у Рівненського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом пам’ятник художнику, члену Організації українських націоналістів і Української головної визвольної Ради Нілу Хасевичу.

 

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на рішення сесії депутатів Рівненської міської ради.

Напередодні сесії обласна організація Української народної партії звернулася до міського голови Рівного Володимира Хомка з пропозицією викупити пам’ятник у МАУП, відреставрувати і встановити на вулиці імені Хасевича або поруч із нею у сквері біля залізничного вокзалу.

Проблема з монументом виникла у зв’язку з майновими питаннями, пов’язаними з припиненням із 25 листопада 2011 року існування Рівненського інституту МАУП і передачі його майна новому власнику.

Депутати Рівнеради вирішили передбачити кошти на викуп пам’ятника та створили комісію, яка визначить місце його встановлення.

Про життя і смерть Ніла Хасевича читайте на "Історичній Правді".

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.