Розпочав роботу ще один історичний портал

1 січня 2012 року розпочав роботу новий інтернет-проект, присвячений історії - Historians.in.ua. Його редакція позиціонує сайт як майданчик для академічного спілкування вчених і всіх, хто цікавиться історією і відчуває потребу "раціональної критичної рефлексії".

Про це повідомляється на сайті Historians.

"Ми починаємо цей проект із усвідомленням нагальності потреби у раціональній критичній рефлексії, простір якої в Україні неухильно зменшується на користь різного роду галасливої та звабливо примітивної пропаганди, самозаспокоєння і самозакоханості, щоразу відвертішої агресії (якщо не фізичної, то вербальної – чого варті самі лише коментарі на більшості інтернет-сайтів) і щоразу всеохопнішої апатії", - повідомляє редколегія сайту.

Портал визнає, що не має готових і простих відповідей на всі виклики, що стоять перед Україною і Європою, але хоче запропонувати способи їхнього пошуку.

Обіцяють, що "Historians" регулярно поповнюватиметься щонайменше двічі на тиждень.

"Наш сайт задуманий як простір комунікації: між регіональними осередками в Україні, між фахівцями з різних країн, між різними поколіннями інтелектуалів та між різними дисциплінами, - повідомляє редколегія. - Для нас важить передусім зміст. Тому форма і структура сайту підкреслена проста, аскетична і невибаглива".

На сайті регулярно розміщуватимуться авторські колонки молодих гуманітаріїв - щоб створити "трибуну і простір спілкування для інтелектуалів нового покоління". Молодих авторів запрошують надсилати пропозиції та тексти на адресу редакції: historiansinua@gmail.com .

Також на сайті є розділі "Архів", анотації нових книжок і оголошення про новини академічного та навколоакадемічного життя. В "Архіві" обіцяють розміщувати повнотекстові версії рідкісних публікацій. Зокрема, там уже розміщено часописи "Україна Модерна" (за 2007–2010 роки) та повний архів видання "Україна в минулому", яке виходило у Львові в 1992–1996 роках.

У цій рубриці будуть й інші періодики (зокрема, видання "Mediaevalia Ucrainica", яке виходило у 1992–1998 роках за редакцією Наталі Яковенко).

Серед інших рубрик: "Інтерв’ю", "Історія і пам’ять. Важкі питання", "Інституції історичної науки", "Дослідження" та "Дискусії". Підкреслюється, що наведений перелік рубрик не остаточний.

Творці сайту - колишні редактори "України Модерної", історики Андрій Портнов (у 2005 році захистив кандидатську дисертацію на тему "Науково-освітня діяльність української еміграції у міжвоєнній Польщі" в Інституті українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України) та Володимир Маслійчук (у 2001 році захистив кандидатську дисертацію на тему "Козацька старшина слобідських полків другої половини XVII – першої третини XVIII ст." в Харківському національному університеті ім. Каразіна).

Нагадаємо, що у серпні 2011 року сайт, присвячений історії України, відкрила газета "День".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.