До ювілею Сковороди відкривають виставку

До 290-річчя від дня народження Григорія Сковороди у Києві відкривається художня виставка "Людина на всі часи".

Відкриття виставки відбудеться сьогодні, 12 січня о 17:30 у галереї мистецтв імені Олени Замостян (вулиця Іллінська, 9 на Подолі).

Організптори заходу - Український фонд культури, Громадський організаційний комітет Великого проекту "Григорій Сковорода-300”, Національний університет "Києво-Могилянська академія, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка та інші.

До експозиції увійшли твори живопису, скульптури, графіки більш ніж двадцяти авторів: Леоніда Тоцького, Василя Перевальського, Феодосія Гуменюка, Василя Забашти, Валерія Франчука та інших.

Представлені експонати з Національного літературно-меморіального музею Сковороди з села Сковородинівка Харківської області, де похований  філософ, а також із селища Чорнухи, що на Полтавщині – батьківщини філософа.

У відкритті виставки візьмуть участь діячі культури, науки, представники громадських організацій, а також мистецькі колективи: "Галявські вечорниці” з с. Чорнухи, гурт "Роксоланія”  з Київського національного університету імені  Тараса Шевченка, студенти-актори театральної студії Києво-Могилянської академії.

Читайте більше про Григорія Савича: "Неспійманий світом. Сковорода ловив кайф від мандрів"

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.