Російський історик розкаже про російський неототалітаризм - анонс

Журнал "Український тиждень" та книгарня "Є" запрошують на київську лекцію історика Юрія Афанасьєва "Природа і суть російського неототалітаризму".

Захід відбудеться 19 січня о 18:00 у книгарні "Є" на Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота".

Юрій Афанасьєв — російський політик та історик, ідеолог антикомуністичного руху в СРСР, один із засновників і співголова руху "Демократическая Россия".

1957 рік — закінчив історичний факультет МДУ.
1971 рік — закінчив аспірантуру АСН при ЦК КПРС.
1971, 1976 роки — стажувався в Паризькому університеті (Сорбонна).

1972—1981 роки — доцент кафедри всесвітньої історії, проректор із навчальної роботи ВКШ при ЦК ВЛКСМ.

1983—1986 роки — редактор відділу історії, член редколегії журналу "Коммунист"; завідувач секції історії культури зарубіжних країн Інституту всесвітньої історії АН СРСР.
1986—1991 роки  ректор Московського державного історико-архівного інституту.
1991—2006 роки — засновник, ректор, президент Російського державного гуманітарного університету.
1989 рік — обраний народним депутатом СРСР.
1990—1992 роки — один із творців і співголова руху "Демократическая Россия". Ініціатор та лідер групи "Независимая гражданская инициатива".

1993 рік — склав із себе повноваження народного депутата Росії.

Нагороди

Орден Почесного легіону (Франція)
Командор ордена Великого князя Литовського Ґедимінаса (Литва)
Командор I класу ордена Полярної зірки (Швеція)
Офіцер ордена Заслуг перед Республікою Польща (Польща)
Пам"ятна медаль "13 січня" (Литва).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.