НАЩАДКИ ШЕВЧЕНКА ХОЧУТЬ ПАМ'ЯТНИК КОБЗАРЮ В ЦЕНТРІ ВІННИЦІ

Нащадки Тараса Шевченка підтримують встановлення пам’ятника Кобзареві на Театральній площі у Вінниці.

Про це повідомляє прес-служба Вінницької обласної організації партії "ВО "Свобода".

За дорученням Київської громади родичів Тараса Шевченка в підтримку спорудження пам’ятника на Театральній площі у Вінниці з відкритим листом до вінницької влади і громадян звернувся Валерій-Ярослав Красицький – художник і громадський діяч, родич Кобзаря з боку його рідної сестри Катерини.

Нагадаємо, у Вінниці тривають суперечки щодо продовження конкурсу на кращий проект та спорудження пам’ятника Тарасові Шевченку у центрі Вінниці на Театральній площі.

У своєму зверенні Красицький пропонує скористатися досвідом проведення конкурсу зі встановлення пам'ятника Кобзарю на проспекті Свободи у Львові на початку 1990-х років.

Художник висловлює сумнів, що інтернет-опитування громадськості регіону, яке ініціював міський голова Володимир Гройсман, буде репрезентативним: "Чи мали хоча би половина жителів області фізичну можливість користатися інтернет-зв'язком?".

"З сучасними комп’ютерними технологіями маніпуляцій можна отримувати викривлені чи геть зовсім протилежні із реальним результати, - вважає Красицький. - Як тут не згадати містифікаторсько-маніпуляційний результат інтернет-обрання "Великого Українця" з листопада по грудень 2007 року".

Нагадаємо, що в лютому 2004 року Вінницька міськрада визначила Театральну площу в центрі міста як місце для встановлення пам'ятника Шевченку. Під час реконструкції площі було підготовлено майданчик під монумент.

У грудні 2010 року сесія Вінницької облради ухвалила програму розвитку культури, в якій у 2011-му передбачалося провести всеукраїнський конкурс на кращий проект пам'ятника, а сам пам'ятник мали встановити у 2012-му.

Однак у листопаді 2011 року виконком Вінницької міськради ухвалив рішення про проведення у місті громадського обговорення в соціальних мережах, яке триватиме до 1 лютого 2012 року. Це обговорення має заново визначити місце для спорудження пам'ятника Шевченку.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.