У Франківську назвали вулицю ім'ям засновника дивізії "Галичина"

Iвано-Франкiвська мiська рада ухвалила рiшення перейменувати вулицю Iндустрiальну на вулицю iменi Володимира Кубiйовича - українського енциклопедиста і одного з ідеологів створення дивізії військ СС "Галичина".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Виступаючи на сесiї мiськради, заступник мiського голови Iвано-Франкiвська Михайло Верес нагадав: Володимир Кубiйович є вiдомим ученим - етнографом, географом, iсториком, суспiльно-полiтичним дiячем. Крiм того, вiн очолював редакцiю 10-томної "Енциклопедiї українознавства".

Секретар мiськради, представник партії "ВО "Свобода" Роман Марцiнкiв зазначив, що Кубiйович стояв бiля витокiв формування 14-ї гренадерської дивiзiї військ СС "Галичина" (Першої української) i заявив, що з iнiцiативою про назву вулицi його iм'ям виступила громадська органiзацiя ветеранiв дивiзiї.

"Враховуючи те, що сьогоднi i так йде наступ на українськiсть, ми маємо таким чином пiдтримувати українськi цiнностi", - наголосив вiн.

Греко-католицькі капелани в дивізії "Галичина"

Володимир Кубiйович народився в 1900 роцi на Лемкiвщинi у мiстi Новий Сонч (нинi - Польща) в українсько-польськiй родинi.

 

Закiнчив Ягеллонський унiверситет у Краковi, у цьому ж мiстi працював доцентом до 1939 року.

У мiжвоєннiй Польщi послiдовно обстоював українськi геополiтичнi iнтереси, був одним iз лiдерiв українського нацiонального руху.

В 1940 роцi став професором Вiльного українського унiверситету в Празi.

Був активним прибiчником спiвпрацi з нiмцями, очолював Український центральний комiтет у Краковi - єдину українську неполiтичну громадську органiзацiю, визнану нiмецькою владою в Генерал-губернаторствi [адміністративна одиниця Третього рейху на території Польщі і Галичини].

У квiтнi 1943 року Кубiйович був одним з iнiцiатором формування дивiзiї "Галичина" i якийсь час очолював її вiйськове управлiння, але незабаром на цю посаду було призначено етнiчного нiмця.

З 1944 року мешкає у Парижi.

В повоєннi роки Кубiйович займався переважно науковою дiяльнiстю, став автором кiлькох фундаментальних робiт з українiстики.

За своє життя написав понад 80 наукових робiт з географiї України: "Територiя i населення українських земель" (1935), "Атлас України i сумiжних країв" (1937), "Географiя українських i сумiжних земель" (1938, 1943), "Українськi етнiчнi групи Галичини "(1953) та багато iнших.

Помер в 1985 роцi у Сарселi (Францiя), де розміщувалася європейська філія Наукового товариства імені Шевченка (НТШ).

Книги В. Кубiйовича широко перевидавалися в Українi пiсля 1991 року, на честь нього було випущено поштову марку. Багато статтей української "Вікіпедії" містять посилання на роботи Кубійовича, особливо на редаговану ним "Енциклопедію українознавства".

Як створювалася українська енциклопедія на Заході і що з нею зараз

Нагадаємо, у жовтні 2011 року з ініціативи партії "ВО "Свобода" y Стрийському районі Львівщини перейменували центральну вулицю села Райлів з Миру на Воїнів батальйону "Нахтіґаль". Після скандалу, який виникнув, вулиці залишили стару назву.

Про інші перейменування вулиць в Україні читайте на ІП за тегом "топоніміка".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.