Спецпроект

У Києві говоритимуть про історію Голокосту

З нагоди Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту (27 січня) у Києві відбудеться ряд заходів.

Єврейський фонд України, Всеукраїнський центр вивчення Голокосту "Ткума" за підтримки Міносвіти і Мінкультуризму України проводять ряд заходів у Києві 25-27 січня:

Круглий стіл у Верховній Раді України "Уроки Голокосту та культура пам’яті в Україні. Сучасні проблеми та шляхи їх подолання". Серед запрошених:

Вадим Колесніченко – народний депутат України,

Вікторія Дем’янчук – народний депутат України;

Руслан Бортник – президент ПО "Спільна мета", та інші.

24 січня, Верховна Рада, (вул.. Садова 3-а),  

15.00-17.00

  • Прес-конференція з представниками ЗМІ.

Учасниками прес-конференції стануть:

Аркадій Монастирський – громадський діяч, голова правління Єврейського фонду України (Київ);

Ігор Щупак – відомий історик, дослідник теми Голокосту, автор багатьох наукових праць, директор Всеукраїнського Центру вивчення Голокосту "Ткума" і Музею історії євреїв України та історії Голокосту (Дніпропетровськ);

Борис Забарко – директор Інституту соціальних та общинних працівників, колишній в’язень Шаргородского гетто, провідний науковець Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної Академії наук України (Київ).


25 січня о 14.00 в Українській національній інформагенції "Укрінформ",

(вул.. Б. Хмельницького 18/16)

  • Круглий стіл  "Історія Голокосту" в контексті сучасної історії України" та науково-практична конференція "Уроки Голокосту та пам’ять про Голокост в Україні".

В рамках цих заходів виступатимуть досвідчені фахівці-історики, суспільствознавці, політологи, представники міністерств та дипломатичних відомств. Вони дадуть свою оцінку сучасним тенденціям бачення історичного минулого в Україні. У числі запрошених будуть відомі українські історики:

Максим Гон, автор історичних монографій "Голокост на Рівненщині", "Із кривдою на самоті. Українсько-єврейські взаємини на західноукраїнських землях у складі Польщі (1935-1939)", та ін., (м. Рівне),

Олександр Круглов, автор серії наукових публікацій, основаних на дослідженні німецьких документів оперативних груп та зондеркоманд  (м. Харків),

Арон Вайс – володар нагороди пам’яті святого Омеляна Ковча, науковий радник Всеукраїнського Центру вивчення Голокосту "Ткума", координатор общинних програм "Джойнт" в СНД (Єрусалим, Ізраїль).

Учасники розглядатимуть такі проблемні питання і теми:

  • "Особливості історичної пам’яті про Другу світову війну в різних регіонах України";
  • "Історична правда та історична міфологія";
  • "Гітлерюгенд: факти і міфи";
  • "Особливості конструкції політики пам’яті України: фактор геноцидів, та багато інших тем".

В рамках заходу будуть представлені музейна та літературна виставки на тему Голокосту.


26 січня,


Круглий стіл –

Міністерство науки та освіти, молоді та спорту України (пр. Перемоги, 10)

10/00-13.00;


Науково-практична конференція –

Будинок вчених

(вул. Володимирська, 45),

14.30-18.30

  • Церемонія вшанування колишніх в’язнів гетто і концтаборів

26 січня, Київська міська Рада, (Хрещатик, 36), 16.00-18.00

  • Церемонія пам’яті біля Меморіального комплексу "Бабин Яр".

27 січня, Меморіал "Бабин Яр", 10.00-12.00

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.