День Злуки не є всенародним святом - Добкін

Глава Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін вважає, що свято Соборності не є всенародним.

 

Про це він заявив журналістам у п’ятницю, повідомляє "Радіо "Свобода".

"Вважаю, що це свято не всенародне. Є свята, які запали глибоко у серця народу - День Перемоги всенародне свято, ми його святкуємо по-різному тут і в західних областях. Коли ми будемо дуже толерантно ставитися одне до одного, тоді День Соборності стане всенародним", - зазначив чиновник.

"Сьогодні це свято має статус державного і, мабуть, настане час, коли воно стане всенародним, коли цей день відзначатиметься як свято єдності усіх мешканців держави", – сказав Добкін.

При цьому він підкреслив, що українці "не мають права чекати цього моменту, забувши про спроби народу об’єднатися в одну державу", та не згадувати про День Соборності.

Як відомо, 22 січня в Україні відзначається День Соборності.

22 січня 1919 року - це день проголошення Акту злуки Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки.

Державним святом День Соборності було встановлено указом президента від 21 січня 1999 року.

30 грудня 2011 року президент Віктор Янукович підписав указ "Про відзначення в Україні деяких пам'ятних дат та професійних свят", згідно з яким 22 січня визначено як День Соборності та Свободи.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.