Киянам покажуть виставку про реконструкцію Хрещатика

З 22 січня по 6 лютого 2012 року у холі перед Колонною залою (2-й поверх КМДА) відбудеться документально-художня виставка "Вулиця Хрещатик – від проекту реконструкції до сьогодення".

Виставка організована постійною комісією Київради з питань культури та туризму спільно з Центральним науково-технічним архівом України, повідомляє прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

"Киянам покажуть, яким міг бути Хрещатик: схеми та креслення вулиці, які не втілились у реальне будівництво, як він відбудовувався, що було реалізовано, що ні, - розповів депутат. - Чиновникам і депутатам Київради, певно, цікаво буде дізнатися про перипетії, пов’язані з будівництвом будівлі на вул. Хрещатик, 36, де засідає київський уряд. Ця споруда мала бути зовсім іншою".

Депутат повідомив, що на виставці будуть представлені основні елементи проекту післявоєнної відбудови центральної вулиці нашої країни – Хрещатика, що зберігається в Центральному науково-технічному архіві України в Харкові, історичні документи щодо конкурсного відбору проектів та архітектурні пейзажі Хрещатика, які виконав харківський художник Віктор Чурсін.

Зазначена виставка з успіхом пройшла в Харкові на честь 20-річчя Незалежності України.

Презентація виставки для журналістів відбудеться 26 січня 2012 року в день сесії Київради.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.