Киянам покажуть виставку про реконструкцію Хрещатика

З 22 січня по 6 лютого 2012 року у холі перед Колонною залою (2-й поверх КМДА) відбудеться документально-художня виставка "Вулиця Хрещатик – від проекту реконструкції до сьогодення".

Виставка організована постійною комісією Київради з питань культури та туризму спільно з Центральним науково-технічним архівом України, повідомляє прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

"Киянам покажуть, яким міг бути Хрещатик: схеми та креслення вулиці, які не втілились у реальне будівництво, як він відбудовувався, що було реалізовано, що ні, - розповів депутат. - Чиновникам і депутатам Київради, певно, цікаво буде дізнатися про перипетії, пов’язані з будівництвом будівлі на вул. Хрещатик, 36, де засідає київський уряд. Ця споруда мала бути зовсім іншою".

Депутат повідомив, що на виставці будуть представлені основні елементи проекту післявоєнної відбудови центральної вулиці нашої країни – Хрещатика, що зберігається в Центральному науково-технічному архіві України в Харкові, історичні документи щодо конкурсного відбору проектів та архітектурні пейзажі Хрещатика, які виконав харківський художник Віктор Чурсін.

Зазначена виставка з успіхом пройшла в Харкові на честь 20-річчя Незалежності України.

Презентація виставки для журналістів відбудеться 26 січня 2012 року в день сесії Київради.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.