Спецпроект

Анонс: круглий стіл "Українське суспільство і пам'ять про Голокост"

В Києві відбудеться круглий стіл для викладачів, науковців та студентів "Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти".

Згідно з резолюцією № 60/7 Генеральної Асамблеї ООН, 27 січня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Щоб запобігти актам геноциду у майбутньому, резолюція вимагає від країн-членів ООН розробити навчальні курси з уроків Голокосту та підтримати ініціативи громадського сектору із вивчення цієї теми.

27 січня 2012 року у Києві відбудеться V-ий щорічний круглий стіл "Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти".

Захід відбудеться за ініціативи Українського центру вивчення історії Голокосту та Посольства держави Ізраїль в Україні й у партнерстві з Goethe-Institut в Україні, за участі й підтримки Представництва Організації Об’єднаних Націй в Україні та Ізраїльського культурного центру.

Мета круглого столу – заохочення дискусії щодо історичної пам’яті про Голокост та вироблення рекомендацій із викладання цієї теми в Україні. Коло питань, що обговорюватимуться: проблеми та перспективи вивчення історії Голокосту в сучасній Україні, історична пам'ять про Голокост, шляхи протистояння сучасному антисемітизму та ксенофобії тощо.

До участі в обговоренні запрошені: представники Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства закордонних справ України, представники дипломатичних місій Держави Ізраїль, США, Німеччини, Франції, Королівства Нідерландів, інших держав, а також науковці, викладачі та студенти, представники неурядових організацій та міжнародних інституцій.

Час/місце проведення: початок роботи о 9:00, 27 січня 2012 р. в актовому залі Ґете-Інституту (Київ, вул. Волоська, 12/4, 4 пов.).

ПРОГРАМА

Сесія I.  Дослідження історії Голокосту в Україні: проблематика, досягнення,
перспективи. Інфраструктурні умови та змістовні напрями
 
Модератор: Андрій Портнов, к.і.н., редактор веб-проекту www.historians.in.ua (Київ)  
 
Виступи
• Максим Гон, д-р політ. наук, проф., зав. кафедрою політичних наук Рівненського
державного гуманітарного університету (Рівне)
• Жанна Ковба, к.і.н., доцент, науковий співробітник Центру вивчення історії та
культури східноєвропейського єврейства НАУКМА (Київ)
• Михайло Тяглий, редактор часопису "Голокост і сучасність" (Київ)
 
Питання для дискусії:
• Проблематика досліджень Голокосту в Україні: вчора, сьогодні, завтра.
• Новітні зарубіжні дослідження з історії Голокосту в Україні: які питання потрапляють
у коло вивчення фахівців?
• Організаційні та інфраструктурні можливості досліджень: які можливості мають
вчені та чого їм не вистачає?
• Науковий обмін та співпраця: чи є українська наукова спільнота інтегрованою у
міжнародні дослідницькі структури?  
• Якою мірою дослідження історії Голокосту інтегровані в сучасну українську
історіографію?

Сесія II.  Викладання історії Голокосту в Україні: сфери формальної та
неформальної освіти, досягнення та труднощі  
 
Moдератор: Вера Багаліантц, директор Goethe-Institut в Україні
 
Виступи
• Ольга Педан-Слєпухіна – методист, вчитель історії ЗОШ № 65 (Львів)
• Анна Ленчовська – координатор в Україні Інституту візуальної історії
університету Південної Каліфорнії (Київ)
• Сергій Буров, координатор Всеукраїнської освітньої програми "Розуміємо права
людини" (Чернігів)  
• Віталій Бобров, координатор освітніх програм УЦВІГ (Київ)
 
Питання для дискусії:
• Формальні можливості: місце теми Голокосту в навчальних курсах МОН України
(середня та вища освіта).  
• Неформальна освіта в царині історії Голокосту та її вплив на сучасне українське
суспільство.
• Україна у контексті європейського досвіду викладання Голокосту.  
• Реалізація можливостей: підходи та методики до викладання теми Голокосту
вчителями України. Розмаїття підходів в позакласній діяльності.
• На чому може базуватися консенсус, співпраця формальної та неформальної
освіти з історії Голокосту?  
• Історія Голокосту як інструмент вивчення та виховання толерантності та прав
людини.  

Сесія III.  Розмаїття та співіснування історичних пам’ятей про Голокост в
Україні. Політика пам’яті щодо Голокосту. Минуле та його репрезентації   
 
Модератор: Анатолій Подольський, к.і.н., керівник Українського центру вивчення
історії Голокосту (Київ)
 
Виступи
• Андрій Портнов, к.і.н., редактор веб-проекту www.historians.in.ua (Київ)  
• Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії м. Київ,
відповідальний секретар Громадського комітету "Бабин Яр" (Київ)
• Владислав Гриневич, д.п.н, старший науковий співробітник Інституту
політичних та етнонаціональних досліджень НАН України (Київ)
 
Питання для дискусії:
• Державні інституції та тема Голокосту в Україні. Чи відбуваються зміни у державній
політиці пам’яті?  
• Якими мають бути механізми державної політики пам’яті?  
• Ставлення суспільства і держави до вразливих аспектів історії Голокосту в Україні.  
• Історія Голокосту та проблеми прав людини, ксенофобії, расизму, дискримінації,
толерантності. Штучний чи природній зв'язок?    
• Проблема національної відповідальності за минуле чи за пам'ять про нього.
• Пам’ять про Другу світову війну та Голокост: сучасні українські моделі.
• Спільна пам'ять про війну та Голокост: перспектива чи утопія?
• Конфлікти пам’ятей різних груп українського соціуму.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.