Пожежа в унікальному соборі на Одещині відновилася. Агафенгел молиться

Пожежа у Спасо-Преображенському соборі в Болграді Одеської області розгорається з новою силою і станом на 14:00 її площа склала близько 400 квадратних метрів.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на центр громадських зв'язків Головного управління МНС України в Одеській області.

У відомстві додали, що для координації роботи рятувальників на місце події виїхав начальник ГУ МНС України в Одеській області Володимир Боделан.

У прес-службі Одеської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату) повідомили, що вогонь продовжив своє поширення дахом собору. Митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел благословив пожежників на боротьбу з вогняною стихією і молить Бога про те, щоб вогонь завдав якомога менше шкоди храму.

Падіння бані собору

Нагадаємо, сьогодні близько 7 ранку загорівся Спасо-Преображенський собор, пам'ятка архітектури XIX-го сторіччя, розташований поруч Болграда. Близько 9 ранку впала баня храму, в якій знаходився осередок загоряння.

Станом на 11:00 у четвер пожежа була локалізована, але все ж ще не згашена остаточно.

З вогнем борються 9 пожежних підрозділів з Болграда, Ізмаїла і Рені. Крім того, залучені військовослужбовці дислокованої в Болграді 12-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗС України, які, за даними Міноборони, змогли врятувати з собору основні матеріальні і культурні цінності.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.