Спецпроект

На TVi представлять проект про українців, які гинули разом із євреями

Сьогодні, 26 січня 2012 року напередодні Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, на телеканалі ТВі у програмі "Вечір з Миколою Княжицьким" буде представлений проект Центру юдаїки НаУКМА "Я сторож братові моєму".

До розмови запрошені співробітники Центру й учасники проекту: кандидат історичних наук Жанна Ковба та аспірант кафедри соціології НаУКМА Анна Васильченко.

Початок програми о 21:00.

Проект "Я сторож братові моєму" покликаний віднайти історії людей, котрих було репресовано або вбито разом з євреями, яких вони намагались врятувати в роки Голокосту.

Такі люди, можливо, більше за інших, заслуговують на те, щоб їхні історії знали, а імена пам’ятали. Проте героїчні вчинки цих людей мало відомі загалу, адже про них майже немає кому розповісти.

Імена цих людей не потрапляють і до списків Праведників народів світу, оскільки однією з важливих умов надання цього звання є безпосереднє свідчення врятованих. В цих історіях ані рятівники, ані жертви геноциду свідчень не залишили.

В рамках проекту зібрано вже більш ніж 120 таких історій – і це тільки початок роботи.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.