У Сєвєродонецьку піднімуть червоний прапор поруч із державним

1 лютого з нагоди Дня визволення міста від нацистів над будівлею Сєвєродонецької міської ради (Луганська область) піднімуть червоний прапор Перемоги. І радять це зробити всьому місту.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на прес-службу Луганського обкому КПУ.

Як зазначив депутат Сєверодонецької міськради від КПУ Павло Корчагін, таке рішення одноголосно ухвалили депутати під час сьогоднішньої сесії.

Корчагін зазначив, що при ухваленні рішення депутати керувалися ст. 2 закону України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр..", а також ст. 25 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

"Крім того, депутати рекомендували керівникам підприємств і навчальних закладів міста наслідувати приклад і встановити червоний прапор Перемоги поряд з державним прапором України", - додав депута.

Донецькі шахтарі спалили прапори СРСР і Третього рейху (ВІДЕО)

Виконання даного рішення проконтролює постійна комісія з питань депутатської діяльності та етики, зазначають у прес-службі.

У червні 2011 року Конституційний суд визнав, що підйом червоного "прапора Перемоги" поруч із державним під час офіційних заходів не відповідає Конституції.

У жовтні 2011 року Луганський окружний адмінсуд відмовився визнати незаконним рішення облради про вивішення прапора Перемоги 22 червня.

Весною 2011 року в Україні відбулася інформаційна кампанія "за" і "проти" підйому червоного прапора на честь Дня Перемоги, яка завершилася масовими сутичками у Львові, в яких брали участь активісти партії "ВО "Свобода" разом із проросійськими рухами "Родіна" і "Русское единство".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.