ГОЛОВА ДЕРЖАРХІВУ ХОЧЕ ЗАКРИТИ ПОЛОВИНУ АРХІВІВ

Голова Державної архівної служби Ольга Гінзбург вважає, що українські архіви є надмірно відкритими.

Про це вона сказав на прес-конференції, повідомляють Українські новини.

"Архіви в нас сьогодні вже цілком відкриті. Ми настільки відкрилися, що якби моя воля була, то я б половину закрила", - сказала голова держархіву.

При цьому Гінзбург відзначила, що надмірна відкритість українських архівів часом призводить до того, що іноземні дослідники намагаються вилучити з них документи.

У той же час, за її словами, архіви інших країн своїми документами діляться досить неохоче.

Разом з тим голова держархіву вважає, що часом дуже закрито поводяться галузеві архіви, зокрема, Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки України.

Також голова Держархівслужби повідомила, що президент України підписав указ, яким зробив її державним експертом з питань таємниць і, таким чином, розширив її особисті повноваження як очільника архівного відомства.

Тож тепер у повноваженнях Гінзбург "здійснювати віднесення інформації до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування".

Як відомо, екс-директор Департаменту архівного забезпечення СБУ Володимир Вятрович побоюється зловживань при вилученні документів з Національного архівного фонду у випадку прийняття законопроекту про уточнення процедури збереження архівних документів у редакції, прийнятої в першому читанні.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.