Українській "Вікіпедії" - 8 років

30 січня 2012 року виповнюється 8 років з того часу, як була створена перша стаття в україномовному розділі "Вікіпедії".

Про це повідомляє прес-служба "Вікімедія Україна".

30 січня 2004 року була створена перша змістовна стаття в українській Вікіпедії – "Атом". Цю статтю започаткував незареєстрований користувач із Японії.

Пізніше, 4 квітня 2004 року було офіційно активовано український мовний розділ Вікіпедії. На той час у ньому було вже 1000 статей. До кінця того року кількість статей в українській Вікіпедії перевищила 10 тисяч.

За 4 роки було написано стотисячну статтю. У квітні 2010 року – двухсоттисячну, а у липні минулого року – трьохсоттисячну статтю.

Наразі українська Вікіпедія є найбільшою енциклопедією українською мовою, яка коли-небудь існувала. В ній нараховуються більше 360 тисяч статей. Приміром, у найбільшій паперовій енциклопедії українською мовою – в Українській Радянській енциклопедії було лише близько 50 тисяч статей.

Українська Вікіпедія наразі займає 14-те місце за кількістю статей серед 282-х мовних розділів Вікіпедії. За темпами зростання популярності вона є другою Вікіпедією у світі після китайської.  

Вікіпедія – багатомовна он-лайн енциклопедія, яка була створена 15 січня 2001 року Джиммі Вейлзом. Основний принцип Вікіпедії полягає у тому, що кожна людина може її редагувати. При цьому редактори Вікіпедії працюють на волонтерських засадах.

Наразі вона є найбільшою он-лайн енциклопедією у світі: створено більше 20 млн статей 282 мовами світу,.

Нагадаємо, 15 січня Вікіпедії виповнилося 11 років.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.